Москаль: “ТСК зібрала й направила в Генпрокуратуру всі необхідні матеріали для притягнення до кримінальної відповідальності Януковича, Клюєва, всього складу тодішнього Кабміну, а також командирів спецпідрозділів “Беркут”, за події 19 січня

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (ТСК) закінчила перевірку подій які почалися 19 січня  2014 року по вул. Грушевського, і прийшла до такого висновку.
19 січня 2014 року на Водохреща, після проведення Народного віче на Майдані Незалежності в Києві, група людей, скориставшись своїм правом, передбаченим статтею 39 Конституції України “Право збиратися мирно без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації”, вирішила продовжити мітинг біля стін Верховної Ради України.
Однак у порушення статті 33 Конституції України  (“Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування”), а також у порушення Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (“Право громадян України вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України в будь-якому напрямку, в будь-який спосіб і будь-який час за винятком обмежень, які встановлюються Законом. Свобода пересування може бути обмежена тільки за рішенням Суду”), без рішення суду та присутності судового виконавця, в порушення Конституції та законів України співробітники МВС та Головного управління внутрішніх військ перекрили вулицю Грушевського й не допустили прохід учасників мирної ходи до будівлі ВР України, чим спровокували конфліктну ситуацію, яка саме через непрофесіоналізм та злочинну діяльність органів правопорядку переросла в громадянське протистояння з обох сторін.

Керівництвом Міністерства внутрішніх справ України для придушення громадського протистояння було відкомандировано в розпорядження ГУ МВС України у м. Києві ряд військових частин ГУ внутрішніх військ МВС України та працівників обласних спецпідрозділів “Беркут” із:
АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, а також міст Києва та Севастополя, для участі в подіях із 19 по 23 січня 2014 року, які мали місце по вул. Грушевського в районі стадіону Динамо ім.В.Лобановського.
Слід зазначити, що співробітники військових частини не мали спеціальних засобів і фактично були використані як живий щит для прикриття протиправних дій працівників вищенаведених обласних спецпідрозділів “Беркут”.
В пункті 10 Постанови Ради Міністрів Української СРСР “Про затвердження правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку” від 27 лютого 1991 року  сказано: “Відповідальність за організацію роботи по забезпеченню законності застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку покладається на міністра внутрішніх справ України”.
У зазначений період часу міністром внутрішніх справ України був Віталій Захарченко, який  наряду з іншими посадовими особами і повинен був нести всю відповідальність за беззаконня спецпідрозділів “Беркут”.
Згідно з пунктом 14 даної постанови, забороняється:
— нанесення ударів кийком гумовим: по голові, шиї, ключовій ділянці, животу, статевим органам;
— нанесення ударів кийком пластиковим типу “тонфа”:  по голові шиї, сонячному сплетінні, низу живота, статевим органам, ниркам, копчику.
Але в порушення вимог даної статті працівниками спецпідрозділу ”Беркут” удари в основному наносилися саме  по голові, шиї та ключичній ділянці, що призвело до травмування великої кількості людей.
Згідно зі статтею 15 даної постанови, застосування світло-шумових засобів відволікаючої дії допустиме не ближче двох метрів  від людини.
Незважаючи на дану заборону, працівники спецпідрозділів “Беркут” відстрілювали світло-шумові гранати прямо в натовп, що призводило до відриву кінцівок рук та ніг,  контузії, численних поранень осколками та отримані інших тілесні ушкоджень, внаслідок чого багато постраждалих стали інвалідами.
Згідно з пунктом 17 даної постанови, “Застосування сльозоточивих речовин по правопорушниках, розкидання та відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин забороняється”.
Однак, не зважаючи на дану заборону, співробітники спецпідрозділів “Беркут” вели саме прицільну стрільбу по мітингувальниках, розкидаючи та відстрілюючи гранати в натовп, вели відстріл із великою інтенсивністю, що призвело до великої концентрації сльозоточивого газу, внаслідок чого велика кількість людей отримали опіки очей та дихальних шляхів, втрачали свідомість, а осколками гранат було травмована велику кількість мітингувальників.
Згідно з пунктом 19 даної постанови, “Патрони з гумовими кулями ударної непроникливої дії “Волна-р” відстрілюються за допомогою спеціального карабіну на відстані не ближче 40 метрів  і тільки по нижній частині ніг (від коліна та нижче).
 В порушення даного пункту працівниками спецпідрозділу “Беркут” велася прицільна стрільба, яка була направлена в обличчя, голову, а також тулуб людини, що призводило до  травмування очей, внаслідок чого ряд людей залишилися без одного, а є випадки, що й без двох очей, тобто взагалі без зору.
Крім цього, в порушення Закону України “Про міліцію” та вимог даної постанови співробітники спецпідрозділу “Беркут” вели вогонь по мітингувальниках із  помпових гладкоствольних рушниць модифікації “Форт-500” калібру 12 з ручним перезаряджанням, яка є на озброєнні спецпідрозділів “Беркут”. Патрони 12 калібру, заряджені картеччю чи дробом, вони принесли з собою,  і це призвело до чисельних вогнепальних поранень та загибелі людей від вогнепальних поранень.
Бійці “Беркуту” прив’язували до гранат металеві предмети (цвяхи, гайки, болти та ін.), які при відстрілі гранат розліталися в різні боки, чим завдавалися рвані поранення різних частин тіла  учасників акцій протесту.
Наряду з цим, учасники протестних акцій отримували опіки тіла різного ступеня від застосування так званих коктейлів Молотова, які виготовлялися працівниками спецпідрозділів “Беркут” та кидалися  в бік мітингувальників.
Про факти застосування співробітниками “Беркуту” “коктейлів Молотова” та прямі  факти порушення вимог Постанови № 49 від 27.02.1991 року, свідчать фото-відео зйомки цілого ряду українських телекомпаній, журналісти яких висвітлювали дані події і на прохання Комісії надали свої матеріали.
Від отримання вогнепальних поранень під час подій які мали місце  на вул. Грушевського, померли: Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник.
 Згідно з даними Департаменту охорони здоров’я КМДА, з 19 січня  2014 року травмовані громадяни бригадами екстреної медичної  допомоги доставлялися до  Київських міських лікарень № 2, 3, 4, 5, 6, 9, 12, 17, 18,  Олександрівської клінічної  лікарні, Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги та в Центр мікрохірургії ока.
В той же час через масові затримання  постраждалих  працівниками правоохоронних органів та повідомлення від лікарів щодо надходження потерпілих до лікарень майже  90% постраждалих, боячись переслідувань із боку правоохоронців та недовіру до лікарів, не зверталися до лікувальних закладів за допомогою, а  отримували її прямо на місці волонтерами Майдану, які мали медичну освіту. Згодом потерпілі лікувалися таємно на території України або за її межами.
За даними медичної служби Майдану, в період протистоянь, починаючи з 19 січня 2014 року, волонтерами медичну допомогу було надано більше ніж 1000 осіб.
За даними Комісії, під час протистоянь кількість постраждалих складає більше 2000 осіб, у тому числі й працівників правоохоронних органів.
Замість того, щоб покласти край безчинствам правоохоронних органів, Кабінет Міністрів України свідомо, в порушення Конституції України та чинного законодавства 22 січня 2014 року прийняв ряд постанов:
— Постанову № 12 від 22 січня 2014 року “Про затвердження порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян”, якою в порушення Конституції України Кабмін надав право органам внутрішніх справ встановлювати обмеження щодо вільного пересування громадян;
— Постанову № 13 від 22 січня 2013 року “По внесення змін до п.12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку”, якою Кабмін фактично узаконив застосування при охороні громадського порядку в Україні спецзасобів, які були завезені  на територію України з Російської Федерації контрабандним шляхом двома літаками;
— Постанову № 14 від 22 січня 2014 року “Про внесення змін до п.16 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку”, якою дозволив використовувати проти людей водомети при мінусовій температурі повітря.
Рада Національної безпеки та оборони України, секретарем якої до 24 січня 2014 року був Андрій Клюєв, не вжила жодних заходів щодо припинення кровопролиття та громадянського протистояння по вул. Грушевського.
Президент України, верховний головнокомандувач збройних сил України, якому були підпорядковані військові формування внутрішніх військ України, не вжив жодних заходів, передбачених  ст.106, 107 Конституції України, щодо припинення громадянського протистояння, яке призвело до чисельних жертв та загибелі громадян України.
Голова ТСК Геннадій Москаль направив у Генпрокуратуру матеріали за даними фактами і вважає, що є всі підстави для відкриття кримінальних проваджень, вручення повідомлень про підозру, складення обвинувальних висновків та направлення матеріалів до суду щодо:
— Президента України Віктора Януковича;
— секретаря РНБО Андрія Клюєва;
— всього складу Кабінету Міністрів України , який 22  січня 2014 року проголосував за протиправні постанови № 12,13, 14, (які на сьогодні скасовані Окружним Адміністративним судом м. Києва);
— міністра МВС України Віталія Захарченка;
— командуючого внутрішніми військами України Станіслава Шуляка;
— заступника МВС України Віктора Ратушняка;
— командирів спецпідрозділів “Беркут”,  прикомандированих у період з 19 по 22 січня 2014 року до ГУ МВС України у м. Києві з: АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, а також міст Києва та Севастополя.

Поширити