Російські спецзасоби, привезені в Україну, міліція застосовувала проти акцій протесту з кричущими порушеннями закону

— З подивом прочитав у ЗМІ, що Міністерство закордонних справ України запросило в Міністерства закордонних справ Російської Федерації інформацію щодо прильоту 21 та 24 січня 2014 року двох російських літаків рейсом Чкаловськ — Київ (21.01.2014р. аеропорт Жуляни) та Чкаловськ — Київ (24.01.2014р. аеропорт Гостомель), — повідомляє Геннадій Москаль — Незрозуміло, для чого МЗС запитувати в Росії інформацію, якою володіє Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України.
За вантаж у російських літаках потрібно притягувати до відповідальності не Росію, а керівництво МВС України, Міністерство доходів та зборів, весь склад уряду Азарова-Арбузова, керівництво Державної служби експертного контролю, окремих працівників Генпрокуратури, а також в.о. урядового уповноваженого в Європейському  суду з прав людини.
ТСК достеменно відомо, що вантаж спецзасобів у російських літаках з кричущим порушенням законодавства був розмитнений, як феєрверки, дощові протиградові ракети, протитуманні сигнали та інші піротехнічні засоби.

Нагадаю, що постанова Кабміну України №14 від 22 січня 2014 року “Про внесення змін до п.16 Правил застосування спецзасобів при охороні громадського порядку”, а також  постанова Кабміну №13 від 22 січня 2014 року “Про внесення змін до п.12 Правил застосування спецзасобів при охороні громадського порядку” були завізовані всіма членами уряду, але прем’єр-міністром України М.Азаровим так і не були підписані (і, до речі, не підписані до сьогодні).
При цьому перший заступник міністра Кабінету Міністрів України Забарський В.В., перевищуючи свої службові повноваження, завізував “випуск” двох постанов КМ України, чим дозволив оприлюднити їх у ЗМІ без підпису М.Азарова.
Це свідчить, що застосування працівниками МВС спецзасобів, які не пройшли в Україні сертифікації, було незаконним та поза межами правового поля України.
Вказані дві постанови мною оскаржені до Окружного адміністративного суду Києва, який розпочав за даним факто провадження.
Надаю ЗМІ всі матеріали щодо приземлення  російських літаків рейсом “Чкаловськ — Київ”, а також матеріали щодо фальсифікації постанов Кабміну України №13 та №14.

Отже:
21 січня 2014 року із  Російської Федерації до аеропорту “Жуляни” прибув літак UKL 4034 рейсом “Чкаловськ — Київ” із вантажем спецзасобів для використання при охороні громадського порядку (вироби “Факел-С”, “Заря- 2”, “Пламя-М”, ручні димові гранати білого диму РДГ-2, ручні дратівні гранати посиленої потужності й безпеки РГР “Рулет-ВВ”, ручні дратівні гранати РГР, ручні аерозольні гранати “Дрейф-2”) загальною вагою 2 394 кг.
Відправник вантажу— МВС Російської Федерації, отримувач — МВС України.
Того ж дня, 21 січня, МВС України листом №1077/л звернулося до начальника Київської міжрегіональної митниці Романенка Г.В. з проханням розмістити вказані товари на відповідальне зберігання на складах МВС України. Романенко Г.В. без резолюції на вказаному листі уклав договір №298 від 21.01.14 про розміщення товарів на складі МВС України (м. Київ, вул.Святошинська, 27). На підставі вказаного договору за актом прийому-передачі від 21.01.14 т.в.о. заступника начальника м/п “Аеропорт “Київ/Жуляни” Поваляєва М.В. товари були передані представнику МВС України для зберігання на складі МВС України
21 січня 2014 року декларантом МВС України Крисіним С.М. до відділу митного оформлення №4, митного поста “Західний” Київської міжрегіональної митниці було подано митну декларацію № 100250004/14/090125 для оформлення вантажу в режимі “імпорт”. Зазначеному товару присвоєно код УКТЗЕД 93 06 90 90 00 (Бомби, гранати, торпеди, міни, ракети та аналогічне озброєння і їх частини; патрони, снаряди та інші боєприпаси і їх частини, включаючи дріб та пижі до патронів, — інші).
Відповідно до Закону України “Про державне регулювання міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання”, до митного органу декларантом було надано дозволи Державної служби експортного контролю №28207800, 28207801 від 22.01.14 та повний пакет товаро-супровідних документів.
Аналіз дозволів ДСЕКУ свідчить про наступне:
1. В дозволах ДСЕКУ зазначені товари класифіковано за невірним кодом УКТЗЕД 36 04 90 00 00 (Феєрверки (вироби для влаштування феєрверків), сигнальні, дощові (протиградові) ракети, протитуманні сигнали та інші піротехнічні вироби, — інші), які також підпадають під експортний контроль (в якості піротехнічних виробів). Незважаючи на зазначення іншого коду товару в дозволах, співробітники митного органу в межах чинного законодавства прийняли дані дозволи до митного органу як підставу для митного оформлення.
2. В дозволі ДСЕКУ №28207801 від 22.01.14, виданого на товари “ручні димові гранати білого диму РДГ-2, ручні дратівні гранати посиленої потужності і безпеки РГР “Рулет-ВВ”, ручні дратівні гранати РГР, ручні аерозольні гранати “Дрейф-2” в графі 17 (Особливі умови використання дозволу та додаткова інформація) зазначено: “Використовувати отримані товари тільки у цілях, які не суперечать Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення”, що може свідчити про вміст у вказаних гранатах окремих компонентів хімічної зброї, токсичних хімікатів чи інших прекурсорів, заборонених до використання у боротьбі з заворушеннями, як засоби ведення війни.
Зазначена фраза у дозволі може свідчити також про перестрахування ДСЕКУ під час його видачі через інформацію про ймовірне місце застосування даних товарів.
3. ДСЕКУ видало дозволи на вказані товари, оскільки на той момент дані товари не були включені до Переліку спеціальних засобів, що застосовуються під час охорони громадського порядку, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 №49, та підпадали під експортний контроль.
При цьому, вироби “Факел-С”, “Заря-2”, “Пламя-М”, ручні димові гранати, ручні аерозольні гранати “Дрейф-2” були внесені до вищевказаного Переліку спеціальних засобів Постановою КМУ від 22.01.14 №13, що формально дозволяло органам внутрішніх справ використовувати вказані вироби.
Однак, товари “ручні дратівні гранати посиленої потужності і безпеки РГР “Рулет-ВВ”, ручні дратівні гранати РГР” до теперішнього часу не внесені до зазначеного вище Переліку, що, можливо, свідчить про неможливість їх використання (даний факт можна остаточно підтвердити лише здійснивши аналіз хімічного складу даних гранат, оскільки гранати дратівної дії до спецзасобів внесені не за назвою виробу, а за хімічним складом активних компонентів).
24 січня 2014року до аеропорту “Гостомель” з Російської Федерації прибув літак UKL 4034 рейсом “Чкаловськ — Київ” із вантажем (вироби “Факел-С”, “Заря-2”, “Пламя-М”, “Дрейф-2”, ручні димові гранати РДГ-26, АСЗ-40 “Свірель”, ручні гранати дратівливої та світлозвукової дії “Дрофа”).
24 січня 2014р. на підставі договору №298 від 21.01.14 на відповідальне зберігання, додатку №2 до вказаного договору за актом прийому-передачі від 24.01.14 інспектором м/п “Західний” КММ Міщенком С.Г. товари були передані представнику МВС України для зберігання на складі МВС України.
1 лютого 2014р.  декларантом МВС України Крисіним С.М. було подано до відділу митного оформлення №4 митного поста “Західний” Київської міжрегіональної митниці митну декларацію № 100250004/14/090313 для оформлення вантажу за кодом УКТЗЕД 93 06 90 90 00 у режимі “імпорт”.
З урахуванням того, що постановою КМУ №13 від 22.01.14 (чинна з 23.01.14) вироби “Факел-С”, “Заря-2”, “Пламя-М”, “Дрейф-2” та ручні димові гранати були внесені до Переліку спеціальних засобів, що застосовуються під час охорони громадського порядку, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 №49 ,до митного органу декларантом було надано наступні документи:
— дозвіл ДСЕКУ №28209400 від 24.01.14 на виріб АСЗ-40 “Свірель” — 40 мм постріл акустичної та світлозвукової дії.
— лист МВС України №10/4-802 від 30.01.14 про те, що для предметів, на які поширюється дозвільна система, в тому числі спеціальних засобів, які застосовуються при охороні громадського порядку та належать до вищезазначеного Переліку, видача дозволів на придбання та перевезення у випадках їх ввезення окремими органами державної влади (в т.ч. МВС України) не передбачена.
— лист-роз’яснення ДСЕКУ без номеру та без дати, в якому вказано, що товар “ручна граната дратівної та світлозвукової дії “Дрофа” не підпадає під експортний контроль, оскільки він є спеціальним засобом, що застосовується під час охорони громадського порядку за вищевказаним Переліком.
Однак виріб “Дрофа” у Переліку в якості світло шумових гранат не зазначений, а питання його віднесення до гранат дратівної дії, внесених до Переліку за хімічним складом, не визначене (необхідний аналіз хімічного складу гранати, оскільки гранати дратівної дії до спецзасобів внесені не за назвою виробу, а за хімічним складом активних компонентів). У разі доведення того, що виріб “Дрофа” не передбачений у Переліку, його використання органами МВС України буде визнано незаконним, а при переміщенні через митний кордон необхідний був дозвіл ДСЕКУ.

Наявні в ТСК матеріали свідчать про порушення чинного законодавства з боку службових осіб Кабінету Міністрів України під час підготовки, прийняття та оприлюднення Постанови КМУ №13 від 22.01.14 “Про внесення змін до пункту 12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку”, що надало можливість органам МВС України протиправно використовувати їх проти учасників масових протестів протягом січня — лютого 2014 року.
Зокрема, за наявними даними, 22 січня 2014 року на засіданні Кабінету міністрів України було винесено питання, ініційоване міністром внутрішніх справ України Захарченком В.Ю., щодо прийняття вищевказаної Постанови, яка вносить окремі вироби російського виробництва (засоби активної оборони та засоби забезпечення спеціальних операцій) до Переліку спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 №49. Практично всі міністри КМ України, в тому числі прем’єр-міністр України Азаров М.Я. проголосували за прийняття даної Постанови (3 протокол 4-го засідання КМУ від 22.01.14).
Водночас прийняття даної Постанови відбулось з грубим порушенням чинного законодавства з наступних підстав:
— згідно з пунктом 5 параграфу 33 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМ України від 18.07.07 №950, проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов’язковому погодженню всіма зацікавленими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку. Жодного погодження міністерствами станом на 22.01.14 проведено не було.
— відповідно до положень частини 3 статті 14 Закону України “Про міліцію”, п.22 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 №49, повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюється Кабінетом Міністрів України за висновком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерства охорони здоров’я), і Генеральної прокуратури України. Висновки МОЗ та ГПУ станом на 22.01.14р. були відсутні.
Окрім цього, оприлюднення вказаної Постанови відбулося з грубим порушенням чинного законодавства з наступних причин:
— більшість співробітників Секретаріату Кабінету Міністрів України, які після прийняття даної Постанови візували її проект, проставили свої підписи “із застереженням” (за наявними даними, у зв’язку з тим, що їм були відомі вищевказані порушення під час прийняття Постанови);
— 22.01.14р. перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України Забарський Владислав Валерійович, перевищуючи службові повноваження, проставив візу “На випуск” на проекті Постанови №13 від 22.01.14, яка дозволяє передання Постанови в засоби масової інформації для оприлюднення, без підпису постанови Прем’єр-міністром України Азаровим М.Я. (останній після засідання КМУ відлетів у Давос).
Забарський В.В. з метою підписання вже оприлюдненої Постанови звертався до Азарова М.Я. вже фактично після того, як останній подав у відставку. Водночас, Азаров М.Я. відмовив Забарському В.В. у підписанні. Вказана Постанова до теперішнього часу знаходиться у Секретаріаті КМУ без підпису Азарова М.Я., тобто юридично до теперішнього часу вона є не дійсною.
Згідно з пунктом 4 параграфу 55 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМ України від 18.07.07 №950, прийняті акти Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр підписує в день проведення засідання.

Після оприлюднення постанови, на проекті вказаної Постанови проставила свій підпис міністр охорони здоров’я Богатирьова Р.В., що нібито мало б свідчити про погодження Міністерством проекту постанови. Водночас, як відомо, згідно з чинним законодавством, прийняттю такого роду постанови мало передувати подання висновку МОЗ України, який мав бути затверджений після проведення випробувань та різного роду досліджень у спеціалізованих інститутах МОЗ України, що зроблено не було (інститути відмовились проводити дослідження заднім числом).
Таким чином, у діях Богатирьової Р.В., вбачаються окремі ознаки злочинів, передбачених ст.364, 365 КК України.
— 30 січня 2014 року до К
бінету Міністрів України надійшов лист МВС України №1650/Рт від 30.01.14 за підписом заступника Міністра Ратушняка В.І., в якому зазначено, що матеріали щодо погодження вищевказаної Постанови КМУ надійшли до МВС України лише від Міністерства охорони здоров’я та Міндоходів України. При цьому МВС України просить Кабмін дати доручення щодо термінового подання матеріалів до Міністерства внутрішніх справ (вже після оприлюднення постанови!)

Після вказаного листа МВС, Забарський В.В. надав доручення міністерствам вжити вичерпних заходів щодо погодження постанови (вх.Мінекономіки 04/877-14 від 03.02.14).
06.02.14 Міністр юстиції України Лукаш О.Л. підписує висновок Мінюста України за результатами правової експертизи до проекту вищезазначеної постанови КМУ, в якому погоджує проект без зауважень.
Водночас у даному висновку окремо звертає увагу на те, що згідно з пунктом 5 параграфу 33 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою КМ України від 18.07.07 №950, проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов’язковому погодженню всіма зацікавленими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку.
Також, відповідно до положень частини 3 статті 14 Закону України “Про міліцію”, повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування, встановлюється Кабінетом міністрів України за висновком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, і Генеральної прокуратури України.
Таким чином, у діях Лукаш О.Л., вбачаються окремі  ознаки злочинів, передбачених ст.367, 364 КК України.
18 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України за підписом начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ГПУ Максакова Є., направляє лист за №04- 19вих-14 до МВС України та КМ України. У вказаному листі зазначено, що лист МВС із проханням погодження проекту зазначеної постанови КМУ до Генпрокуратури надійшов лише 23.01.14, після її прийняття та опублікування за №13 від 22.01.14.
При цьому, незважаючи на те, що органи прокуратури забезпечують нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, у зазначеному листі ГПУ погоджує вже прийняту Кабінетом міністрів України постанову, замість того, щоб внести протест на підставі порушень під час прийняття даної постанови.
Таким чином, у діях Максакова Є., вбачаються окремі ознаки злочинів, передбачених ст.367, 364 КК України.
Окремо слід зазначити, що Кабінетом міністрів України 22.01.14 також була прийнята постанова №14 від 22.01.14 року “Про внесення змін до пункту 16 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку”, згідно з якою фактично дозволено застосування водометів за температури нижче 0 градусів С.
За наявною інформацією, вказана постанова була прийнята з аналогічними порушеннями, без погодження заінтересованих міністерств та оприлюднена без підпису прем’єр-міністра України Азарова М.Я.
Більше того, 4 лютого 2014 року виконуючий обов’язки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Давидчук О.В. підписав висновок щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, у якому зазначено, що проект постанови Кабінету міністрів України “Про внесення змін до пункту 16 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку” не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
Г.Москаль направив усі матеріали генеральному прокурору України для притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Нижче – документи Кабміну України.

Поширити