Якщо “Тайванчик” дійсно регулярно приїжджає в Україну, міністр МВС Могильов та голова Держприкордонслужби Литвин мають подати у відставку

– Якщо дані про те, що розшукуваний Інтерполом російський кримінальний авторитет Алімжан Тохтахунов, більш відомий, як “Тайванчик”, регулярно відвідує Україну, відповідають дійсності, то міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов і голова Держприкордонслужби Микола Литвин мають подати у відставку, – так прокоментував народний депутат Геннадій Москаль оприлюднене в ЗМІ інтерв’ю “Тайванчика”, котрий, розповідаючи про власний невиїзний статус, разом із тим стверджує, ніби “до Києва зараз почав їздити, бо прийшов Янукович”.

– За перевіреними мною даними, в Інтерполі та ФБР “Тайванчик” входить до ста найбільш розшукуваних злочинців США, на сайті “Інтерполу” проти нього виставлено так звану “червону картку”, – продовжує Г.Москаль. – Україна є членом міжнародної поліцейської організації “Інтерпол” і взяла на себе зобов’язання чітко виконувати всі розпорядження, прийняті в штаб-квартирі організації в Ліоні, тому бездіяльність Могильова і Литвина не має виправдання. Згідно із взятими зобов’язаннями, країна-член Інтерполу у випадку перетину свого кордону розшукуваною особою (а відомості з бази даних Інтерополу є в системі “Гарт” Держприкордонслужби України) має затримати цю особу й негайно повідомити про неї ініціатора розшуку (у даному випадку США) та штаб-квартиру Інтерполу.
І хоча між Україною й США немає договору про взаємну видачу злочинців, однак наша країна є членом Європейської конвенції про видачу правопорушників. А значить США при затриманні в Україні розшукуваної особи може звернутися до будь-якої країни-члена Європейської конвенції, яка  в свою чергу може зажадати від України видати їй затриманого з подальшою передачею його США. За міжнародним угодами такі країни-посередники називаються “запитуючою стороною”. Подібні схеми в Україні вже застосовувалися. Наприклад, кілька років тому колишній громадянин України скоїв на території США серію вбивств, а затим, рятуючись від американського правосуддя, втік на свою малу батьківщину – в Житомирську область. Після його затримання міліцією запит про видачу злочинця Україні подала Польща, в якої із США підписано договір про взаємну видачу розшукуваних осіб. А після видачі затриманого Польщі він був переданий США. Така процедура не суперечить законодавству ні України, ні Польщі, ні США і лише підтверджує давній принцип міжнародної системи правосуддя про невідворотність покарання за злочин. Подібна практика застосовувалася в Україні неодноразово, при цьому “запитуючими сторонами” виступали й інші країни.
Що ж стосується випадку з “Тайванчиком”, то Інтерпол має провести внутрішнє розслідування, за результатами якого або виключити Україну з організації, або поставити питання про невідповідність займаним посадам міністра МВС А.Могильова та голови Держприкорорнслужби М.Литвина. Я направив відповідне звернення для реагування Генпрокурору України В.Пшонці, а також інформував про ситуацію, що склалася, Генерального секретаря “Інтерполу”. На завершення скажу, що невиконання Україною взятих на себе міжнародних правових зобов’язань ставить її в принизливе становище в очах європейського й світового співтовариства й створює для країни імідж відстійника для міжнародних злочинців.

Поширити