підписатись на розсилку
 
Новини
Фото
Біографія
Документи
Законодавчі ініціативи
Контакти
   
 

ЗМІ
07.02.2011

Геннадій Москаль: "Я незручний для політичних партій. Перед партіями треба прогинатись і вміти цілувати нижче спини. У мене це якось не виходить".

 

Будучи кадровим правоохоронцем, який пройшов шлях від простого інспектора до генерал-лейтенанта міліції, Геннадій Москаль прийшов у політику відносно недавно.

Він став депутатом по списку НУНС, будучи в “Народній Самообороні”, на дочасних парламентських виборах 2007 року. Але за цей час встиг розчаруватись у парламенті та  інтерв'ю Kyiv Post стверджує, що не має планів прагнути потрапити у парламент на найближчих парламентських виборах у 2012 році, депутатів називає групою кнопкодавів, а теперішній український парламент — філією Адміністрації президента.

Москаль, якому зараз 60 років, прославився скандальними заявами на всі актуальні теми, пов'язані з політикою та криміналом . Останнім часом він активно коментував домовленості про політичний притулок у Європі для екс-міністра внутрішніх справ, свого колишнього начальника Юрія Луценка, та екс-міністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука, які наразі перебувають в СІЗО. Москаль у першій половині 2000-х очолював Державний комітет у справах національностей та міграції, котрий займався наданням статусу біженця в Україні, і в ООН, і в країнах, які потенційно можуть надати притулок українським політичним біженцям. Остання його неполітична робота була у якості головного міліціонера Криму.

 

Геннадій Москаль пояснив, чому не піде на парламентські вибори у 2012 році, спрогнозував розкол Партії регіонів та зізнався, що знає, з чийого місця картка Володимира Ар'єва проголосувала за зміни до Конституції поки той летів у Вашингтон.

 

Kyiv Post: Ви 1 лютого були одним із тих опозиціонерів, які проголосували за ухвалення змін до Конституції в цілому, а відтак і за те, щоб вибори відбутись восени 2012 року. Ви не переживаєте, що згодом влада буде закидати вам тим, що ви також підтримали повернення до Конституції 1996 року? Вас як опозиціонера не лякає така перспектива?

 

Геннадій Москаль: Мене це абсолютно не лякає. Тому що я не лише депутат, але і юрист. Якщо не підтримувати ці зміни, то потрібно розробити новий закон про вибори. А ні у кого не було жодного плану. Якби ми не внесли зміни до Конституції, то за майже два місяці ми мали піти на вибори вже 27 березня, але неможливо за 57 днів організувати виборчий процес, і всі це розуміють.

 

А тим, кому потрібно було зберегти своє обличчя, то вони це зробили. Я голосував за це з чисто юридичного, а не політичного міркування.

 

KP: Ваші соратники по фракції НУНС голосували за зміни до Конституції з такою ж мотивацією — через те, що за такий короткий термін неможливо організувати вибори?

 

ГМ: 41 депутат з [70 депутатів фракції] НУНС проголосував за зміни до Конституції. У нашій фракції розуміли, що заборонити нашим депутатам підтримувати ці зміни є безглуздям так само, як і всім за це голосувати. Тому на засіданні фракції ми вирішили, що кожен буде голосувати з цього питання на власний розсуд.

 

KP: Ваш колега по фракції Володимир Ар'єв каже, що не голосував за зміни до Конституції 1 лютого і навіть показав фото, на якому його картка у той була час з ним у США. Як гадаєте, як можна знайти, хто і коли голосував замість нього та чи є в Ар'єва дублікат його картки?

 

ГМ: Дублікати депутатських карток видаються лише на день. У сесійному залі на балкончику сидить секретаріат. Там можна написати заяву, і вони твою картку на день деактивують, а тобі дають нову, але лише на один день.

 

KP: Замість Ар'єва міг хтось написати заяву на дублікат картки?

 

ГМ: (пауза) No comment.

 

KP: Ви як колишній слідчий могли б знайти винуватців цього інциденту, якби захотіли?

 

ГМ: Дуже просто.

 

KP: Як?

 

ГМ: У секретаріаті парламенту мені навіть сказали, з якого місця голосувала ця картка, але мені це не потрібно.

 

KP: З якого місця?

 

ГМ: Ар'єв цю тему почав, хай він і доведе її до кінця.

 

KP: А можете сказати, з сектора якої фракції голосували замість нього?

 

ГМ: Я не його адвокат і не його опонент.

 

KP: Може, знаєте, хто голосував за Ар'єва 1 лютого?

 

ГМ: Я як оперативний працівник з великим стажем можу лише здогадуватись на 99,99%, але це не доказ. Приїде Ар'єв з Вашингтона, то ви його і запитаєте.

 

KP: Ви думаєте, що тут Ар'єв винен, чи він просто чогось не догледів?

 

ГМ: Не знаю. Я особисто голосував за цей законопроект і в першому, і в другому читаннях. Кому як, а мені електорату зберігати не потрібно. У Верховній Раді я повністю розчарувався. Якби я намагався попасти в Раду вдруге, то ходив би і прогинався, і примикав би до якоїсь політичної сили. Зараз я сам по собі.

 

KP: Тобто ви не будете балотуватись у депутати на наступних парламентських виборах?

 

ГМ: Я більше схиляюсь до того, що не буду. Думаю, що один термін у парламенті для нардепа у нашій ситуації достатньо, а два — це вже забагато.

 

KP: А ви задоволені тим, що ви зробили як народний депутат?

 

ГМ: Ні. Колись за кількістю поданих законопроектів я входив у першу п'ятірку найбільш активних депутатів. Але коли організувалась нова більшість у минулому році, моя законотворча робота тут вже перестала комусь бути потрібною. Бо [депутат від фракції Партії регіонів Михайло] Чечетов отримує з Адміністрації президента напроти кожного законопроекту “плюс” чи “мінус”. Сьогодні парламент є групою кнопкодавів. Не читаючи, не бачачи, не обговорюючи закон і не маючи заключення науково-експертного управління по команді голосують, самі не знають, за що. Парламент перетворився у філію Адміністрації президента.

 

KP: Ви не цікавились у тих депутатів, які так голосують, чим вони це мотивують?

 

ГМ: Вони також у шоці. Я декілька разів підходив до Чечетова і пояснював йому, що такий-то законопроект не нашкодить ані опозиції, ані коаліції, і буде корисний усьому українському народу. А він мені показує папірець і каже: “Подивись, стоїть мінус”. Він же також не хоче, щоб йому руку відрізали.

 

Там ніхто нічого не читає, ніхто нічого не пише. Це не той парламент, який був при [президенті Віктору] Ющенку і [прем'єр-міністрові Юлії] Тимошенко. Тоді дійсно був плюралізм, а зараз - “одобрямс”. Це брежнівський період застою і зараз Рада нагадує “Верховний Совет Украинской ССР”. Лише тоді він складався з доярок, свинарок і механізаторів.

 

У мене ще було напрацьовано приблизно 52 законів, але я просто перестав над ними працювати.

 

KP: Які ще, скажімо, три речі ви хотіли б зробити як народний депутат? Які закони ухвалити?

 

ГМ: По-перше, щоб перемогти корупцію, потрібно зробити так, щоб в Україні не було вільних коштів для відкатів. Для цього потрібно ліквідувати конвертаційні центри. Такий закон уже готовий. Але я його не реєструю, бо це даремно. Після ухвалення такого закону в Києві закриється 90% ресторанів, всі “бріоні”і “дольчеґабани”. Люди будуть мати лише те, що вони заробляють. Чиновники не матимуть грошей на хабарі, які даються з відкатів. Бо сьогодні вся країна працює на відкатах. Через конвертаційні центри вимивається 30-40% бюджетних коштів.

 

По-друге, я також розробив закон про фінансування політичних партій. Це найбільша корупція, яка зараз існує у країні. Наразі врегульовано лише одну частину цього — фінансування партій з бюджету. Якби такий закон ухвалити, то зі 172 політичних партій залишилось би лише 6-7. Це б виключило створення опозиційних клонів провладними фракціями, які їх фінансують, а також створення різних радикальних, правих, екстремістських рухів, щоб потім нагнітати ситуацію і заявляти про прийняття превентивних заходів.

 

А третє — моя нездійсненна мрія — закрити офшорні зони. Ми взяли у МВФ $12 млрд. А за рік ми близько $17 млрд. інвестували в економіку Кіпра, де взагалі 750 тис. населення. Скажіть, влада має нас за дурнів? А потім Кіпр інвестує в Україну відмиті через офшорні зони кошти, які заходять сюди у формі чистих інвестицій.

 

KP: А чому цих законопроектів не було ухвалено, коли парламентська більшість була ще помаранчева?

 

ГМ: Цю більшість розвалив Ющенко з головою Секретаріату президента Віктором Балогою. І у тій більшості були ті, які як чорт ладану боялись цих законів. Просто тоді цих людей було менше, а зараз є ціла армія тих, які “сидять” на цих “китах”.

 

KP: Вас уже запрошували у якийсь передвиборних список?

 

ГМ: Ні. Я не є зручний для політичних партій. Перед партіями треба прогинатись і вміти цілувати нище спини. У мене це якось не виходить.

 

KP: А якщо Луценко вийде з СІЗО і запросить вас до себе у передвиборних список — ви підете?

 

ГМ: Відродити “Народну самооборону” вже неможливо. Це факт. Я дуже жалкую, що цей проект зійшов нанівець. Не моя в цьому вина. Спочатку посварились і розбіглись акціонери. З партії пішов нардеп від фракції НУНС Давид Жванія. Будь-яка партія потребує фінансування. Потім почалось “тушкування” - багато людей пішли за Жванією, хоча його проект також дуже дивний.

 

KP: Як гадаєте, з ким на наступні парламентські вибори піде “Народна Самооборона”?

 

ГМ: Та її вже нема.

 

KP: Але ще декілька місяців тому Юлія Тимошенко так хотіла, щоб самооборонці злились з БЮТ.

 

ГМ: Якби БЮТ цього хотіла, то хоча б частину “НС” залучила на місцевих виборах. Коли цього не сталось, то ми відразу зрозуміли, що ми там не потрібні. Якби я агітував за БЮТ на Закарпатті, то “Єдиний центр” точно не взяв би там перше місце. Скільки я не просився на зустріч з лідерами БЮТ, а часу у них не вистачало. Справа у тому, що в БЮТ є оточення, яке розуміє, що кількість місць там обмежена, а тому старається не допускати чужих.

 

Я є прибічником парламентських виборів в 2012 році ще й тому, що як би там Партія регіонів не кічилась, а до 2012 року вона посиплеться.

 

KP: Ви маєте на увазі — розколеться?

 

ГМ: Людей в опозиції об'єднує те, що є загальні вороги. А коли ворогів треба шукати у своєму оточенні, то це інша справа. По-перше, до 2012 року вона (Партія регіонів) посиплеться. По-друге, її рейтинг впаде.

 

KP: А “регіонали” впевнені, що після Євро-2012 люди будуть у такому захваті від цього чемпіонату, що ПР точно буде партією номер один.

 

ГМ: У селах те Євро-2012, як зайцю стоп сигнал.

 

KP: Але це ж є позитивним подразником для виборця.

 

ГМ: Не Євро-2012 вплине на виборця, а його шлунок, гаманець і квитанції на оплату компослуг. Україна – не Бразилія, де всі помішані на футболі. Тут населення не пробачить їм економічних негараздів. З програми “Україна для людей”, яку вони обіцяли, не виконано жодного пункту.

 

Тим часом, Світовий банк на наступні два роки дає Україні погані прогнози. От кажуть, що у нас збільшились обсяги промислового виробництва. Але це не виробництво збільшилось, а ціни зросли. У мене взагалі нема оптимізму щодо економічного росту.

 

KP: Як, на вашу думку, зміниться наступний склад парламенту? Хто прийде, хто залишиться?

 

ГМ: Скажу, чому не можна проводити парламентські вибори у березні. Спочатку була ейфорія, сподівання, віра, як і у 2004-2005 роках. Тепер почало бродити розчарування, але воно не дійшло піку. Люди повинні самі визріти. Перша фаза цього визрівання суспільства почалась і йде дуже активно. Тут як по Марксу - “обніщаніє мас”. Це створює революційну ситуацію. Тому я вважаю, що до 2012 року люди більш радикалізуються чи то вправо, чи то вліво. Люди вважають, що хтось має прийти і набити комусь пику. Західна Україна вже радикалізується і буде надалі радикалізуватись вправо.

 

KP: Тобто “Свобода” в наступний парламент пройде?

 

ГМ: Ну, поки що “Свобода” владі не заважає. “Свобода” владі зараз потрібна, щоб розбити і витіснити БЮТ із Західної України. Потім “Свобода” перестане бути потрібною владі, і свободівці матимуть такі самі проблеми, які зараз має Тимошенко.

 

Маючи більшість у парламенті, влада може ухвалити закон, у якому так підняти прохідний бар'єр, що “Свобода”, “Фронт Змін” Арсенія Яценюка і багато інших просто не дотягнуть до нього. Підняття прохідного бар'єру — це для влади ідеальний варіант, бо за мажоритаркою можуть пройти непотрібні або просто неконтрольовані люди.

 

KP: Які перспективи у Луценка вийти сухим з тих справ, які йому інкримінують?

 

ГМ: У мене тут дуже песимістичні прогнози.

 

KP: Думаєте, його арешт продовжать?

 

ГМ: Я був і є прибічником того, що йому потрібно було виїжджати і отримувати статус політичного біженця. А в Народній Самообороні і самий Луценко цього не сприймали. Тепер зрозуміло, що іншого шляху для Луценка і Філіпчука нема. По-перше, вони б допомогли собі — були б вільними людьми у вільній країні, як сьогодні [екс-міністр економіки Богдан] Данилишин. По-друге, якби Чехія надала політичний притулок одному, інша країна – Філіпчуку, а ще інша – Луценку, вони б дуже допомогли Тимошенко.

 

KP: Які саме країни мали надати політичний притулок Луценку та Філіпчуку?

 

ГМ: Для чого ми будемо говорити про це? Все було домовлено. Була навіть дата, коли він мав туди приїхати, а я мав приїхати напередодні. Ми переклали окремі найжорсткіші його статті з критикою чинної влади на мову тієї країни, щоб показати, що він є політичним діячем, який є в опозиції і який різко критикує владу, за що влада переслідує і його. У мене ці переклади так і лежать невикористаними.   повернутись 


 
ЗМІ
15.11.2017

Геннадій Москаль: Замок «Паланок» – це національне надбання, а не родинний маєток клану Балог

 

Інтерв’ю голови Закарпатської облдержадміністрації виданню «Главком»

 

«Ми запитуємо у Фонду держмайна, і дізнаємося, що це все – державна власність»

8 листопада голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль своїм рішенням вилучив з комунальної власності міста Мукачево відомий на всю країну замок «Паланок». Керівник області свої дії пояснює виконанням постанови Верховної Ради від 15 квітня 2009 року «Про заходи щодо збереження пам'ятки культурної спадщини – замку «Паланок». Паралельно Москаль листом звернувся до міністра культури Євгена Нищука з проханням виконати постанову парламенту восьмирічної давнини і взяти замок у підпорядкування Мінкульту.   докладніше 


05.04.2017

Якщо б реформа поліції відбулася, ми б не бачили у різних ЗМІ, як щодня ловлять поліцейських

 

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» розповів про ситуацію на Закарпатті, про декомунізацію і про те, чи відбулася в Україні реформа поліції   докладніше 


06.02.2017

Геннадій Москаль: «Або ми воюємо, або ми торгуємо. Одне з двох, мусимо вибрати!

Інтерв’ю голови Закарпатської ОДА виданню «Главком»

Геннадій Москаль керує Закарпаттям з липня 2015 року. До того він займав посаду голови обласної держадміністрації на охопленій війною Луганщині. Проте сказати, що зараз його робота протікає набагато спокійніше, не можна. Теми незаконної рубки лісу та контрабанди на митниці – ключові для Закарпаття. Та в останні дні і вони відійшли на другий план.    докладніше 


05.02.2017

Савченко в Росії вправили мізки, у нас буде ще пара таких, як вона - Геннадій Москаль

Про те, чи є на Закарпатті проблема незаконної вирубки лісу, чому в Україні провалено реформу поліції, "вінницьких", які активно приходять до влади, та росіянина, який міг обробити Надію Савченко під час її перебування в полоні, в другій частині інтерв’ю ONLINE.UA розповів голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.   докладніше 


31.01.2017

Геннадий Москаль: «Я с ужасом и в холодном поту жду 2019 год»

 

Губернатор Закарпатской области рассказал «Апострофу» о полиции, контрабанде и экспорте леса

 

Губернатор Закарпатской области ГЕННАДИЙ МОСКАЛЬ имеет за плечами карьеру МВД и опыт в политике. Как бывший нардеп он поделился мыслями о предстоящих выборах, как опытный работник органов внутренних дел – о конкурсе на главу Нацполиции и ситуации в Княжичах, как бывший губернатор Луганской области – об экономической блокаде оккупированных территорий, а в качестве главы Закарпатской ОГА рассказал, что происходит с экспортом леса-кругляка.   докладніше 




(C) Геннадій МОСКАЛЬ. Розробка сайту: Unique Directions