підписатись на розсилку
 
Новини
Фото
Біографія
Документи
Законодавчі ініціативи
Контакти
   
 

ЗМІ
10.01.2017

Геннадій Москаль: «Я «наїжджаю» тільки по ділу і у відповідь!»

Геннадія Москаля призначили на Закарпаття в липні 2015-го, однак, якщо врахувати, що через кілька місяців почалися місцеві вибори, а потім тривала «коаліціада» в обласній раді, повноцінно йому вдалося попрацювати тільки минулий 2016-й рік. Його закінчення – хороша нагода поговорити про те, що вдалося зробити, і що заплановано на 2017-й.

«Деяким головам РДА доводилося давати «копняки», щоб краще працювали»

– Геннадію Геннадійовичу, спочатку про особисте. В кінці грудня у вас був день народження. Куди складали подарунки?

– Я вже багато років відзначаю день народження в себе дома в Чернівецькій області. І мені так приємніше, і підлеглих не провокую на «прояви безмежної вдячності». Тому подарунків було небагато і тільки від рідних і близьких людей. А найцінніший у тому, що я отримав кілька днів перепочинку.

– А область під кінець року отримала хоч якийсь подарунок – як вважаєте?

– 2016-й був дуже важкий – у різних смислах, але в першу чергу у фінансовому. Постійна нестача коштів на ремонт інфраструктури, реконструкцію соціальних об’єктів, ліквідацію наслідків градобою… Був навіть період, коли виникла заборгованість по зарплатах у держслужбовців! На «вибивання» коштів із Києва йшла купа енергії, часу і нервів. Однак під кінець року ми все-таки зуміли вийти «на нулі». Планові надходження до місцевих бюджетів по всій області не тільки виконані, але й перевиконані (за винятком одного Мукачева, яке недовиконало міський бюджет). Не допущено жодної заборгованості у працівників, що фінансуються з Державного, обласного та районних бюджетів, ми виплатили всі види допомоги, соцвиплат, пільг та субсидій. А відбудовані після градобою школи, дитсадки, клуби й амбулаторії переживуть не одну стихію.

– Кажуть, що цього року Закарпаття встановило рекорд із використання коштів Держфонду регіонального розвитку (ДФРР)…

– Це дійсно так. Протягом 2016-го область отримала 110,5 мільйонів гривень із ДФРР. Із них 33 мільйони (тобто, майже третина) в грудні. Скажу для порівняння, що в попередні роки освоєння державних коштів на капіталовкладення було на рівні від 30 до70 відсотків. Деякі області України не встигають освоїти й половину грошей, тому в кінці грудня вони автоматично повертаються в Держбюджет. На Закарпатті в 2016 році вперше з часу здобуття Україною незалежності роботи на всіх об’єктах, що фінансуються з ДФРР, виконані на 100 відсотків. Це ремонт доріг, будівництво систем тепло- і водопостачання, відновлення ужгородського аеропорту, реконструкція соціальних об’єктів тощо. Порівняльної таблиці по регіонах поки немає, але я впевнений, що наша область буде одним із лідерів або абсолютним лідером в Україні по виконанню робіт на об’єктах ДФРР. Однак, щоб досягти такого результату, мені довелося, по-перше, підібрати об’єкти, які реально «закрити» за рік, по-друге, особисто захищати їх у Кабміні й пробивати фінансування, а, по-третє, щотижнево контролювати хід робіт на місцях. Деяким головам РДА при цьому довелося давати «копняки», щоб краще працювали.

– Про ваші стимули для роботи підлеглим давно ходять легенди. А що стимулює вас? Адже ви працюєте взагалі без вихідних. Дехто жартує, що у вас є змінні акумулятори!

– Нема акумуляторів, на жаль. Є багаторічна звичка працювати, а якщо братися за щось, то доводити до кінця. Згадайте Ужгородську дитячу залізницю – ніхто не вірив, що її вдасться запустити заново, а нам вдалося! Пам’ятаю, коли був нардепом, то сам шукав собі роботу, інакше завив би з нудьги від неробства. У Верховній Раді ніхто працювати не примушує, там можна п’ять років не ходити на сесії, при цьому отримувати зарплату, користуватися купою пільг і мати статус «виразника народних інтересів». А тут роботи непочатий край, тільки і встигай, щоб визначитися, за що братися спочатку.

– Ви визначилися ще в кінці позаминулого року – пам’ятаєте, обіцяли зробити 2016-й роком доріг?

– Пам’ятаю. Стільки доріг, як у 2016-му, на Закарпатті не ремонтували років 10, а може й більше. Ми відновили асфальтне покриття до головних туристичних об’єктів – Долини нарцисів у Хустському районі (причому встигли завершити ремонт до початку цвітіння нарцисів), до Синевирського озера на Міжгірщині, до Колочави в тому ж Міжгірському районі. Дороги тут не ремонтувалися 20 – 30 років! Між Колочавою й Німецькою Мокрою зробили лісову туристичну дорогу, яка об’єднала Тячівський і Міжгірський райони, які до цього взагалі не мали автомобільного сполучення (раніше мешканцям цих сіл, щоб потрапити один до одного в гості, доводилося робити гак у 160 кілометрів). У самій Німецькій Мокрій вперше за всю історію почали прокладати асфальт. Крім того, нарешті капітально відремонтували міжнародну трасу «Вилок – Дяково», яка веде до єдиного в області вантажного пункту пропуску на українсько-румунському кордоні. Ця траса, яку також не ремонтували з часу здобуття Україною незалежності, через суцільні ями була багаторічною ганьбою України. В кінці року почали капітальний ремонт траси «Рогатин – Мукачево», на який заплановано близько двох мільярдів гривень. А є ще купа доріг місцевого значення, на яких зроблений поточний ремонт, і люди можуть спокійно їздити, не переживаючи за ходову автомобілів. Знаєте, що мене здивувало після першого об’їзду Закарпаття? Що область, яка мала стільки можливостей для розвитку й інвестицій (особливо, коли її «контролювали» з президентського секретаріату періоду Ющенка) опинилася в такому запущеному стані. У минулі роки Закарпаття навіть не включили в дорожній експеримент, щоб збільшити фінансування ремонту доріг за рахунок перевиконання митницею планових надходжень. То що це за «лобіювання» інтересів області на рівні Києва? Ми добилися цього тільки тепер, із 2017-го року.

«Важлива економіка, а не те, скільки разів мене згадали в ЗМІ»

– За підсумками минулого року ви стали одним із лідерів у кількох загальноукраїнських рейтингах – за рівнем відповідальності серед губернаторів – на третьому місці (рейтинг «Слова і Діла»), за економічними показниками області – на п’ятому (рейтинг «Ділової столиці»), а за згадуваністю у ЗМІ – на першому місці (рейтинг «Медіатеки»). Який рейтинг для вас важливіший?

– Той, який ви не згадали. У 2016-му Закарпаття стало найпривабливішим місцем в Україні для туристів, випередивши як сусідні «карпатські» області, так і «морську» Одещину. Минулого року в нас побувало більше мільйона туристів! Це приблизно на 20 відсотків більше, ніж у 2015-му.

– І що їх сюди тягне?

– Тут проста арифметика. Кількість туристів збільшується, якщо є хороші дороги, є на що подивитися, і є де смачно поїсти. Пам’ятаєте давньоримський лозунг «Хліба і видовищ»? Після того, як ми відремонтували дорогу до Синевирського озера, кількість туристів тут збільшилася в сім разів! Після відновлення дороги до Колочави сюди також стали приїжджати в кілька разів більше людей. Поцікавтеся, наскільки збільшилася кількість приїжджих у Німецькій Мокрій після будівництва лісової туристичної дороги і відкриття нового етнофестивалю «Закарпатська свальба». Адже раніше це село було тупиковим. Ми відновлюємо старі фестивалі й започатковуємо нові. Наприклад, Дні добросусідства з румунським повітом Марамуреш відновили через 14 років. А ще минулого року повернули державі унікальний на всю Європу Музей лісу і сплаву на Чорній річці, який хотіли банально вкрасти. Тепер візьмемося за його відновлення, відремонтуємо дорогу, і люди теж поїдуть туди. Робимо все, щоб привабити туристів, від яких оживає економіка, місцеві мешканці мають доходи, область отримує туристичний збір і так далі. Ось, що має значення, а не те, скільки разів мене згадали в ЗМІ.

– До речі, знаєте, у зв’язку з чим вас найчастіше згадували ЗМІ минулого року?

– Уявлення не маю.

– Через перейменування вулиці Леніна в Джона Леннона на Тячівщині! Про це писала не тільки європейська чи американська, а навіть китайська преса!

– Звичайно – декомунізація! Місцеві ради не захотіли сваритися з електоратом напередодні виборів, тому скинули всю роботу на мене. А я в боргу не залишився. Між іншим, Закарпаття стало єдиною областю, де комуністичні вулиці перейменовані на честь усіх загиблих на Донбасі героїв. Дивно, але не всім це сподобалося. У Іванівцях на Мукачівщині сільрада хотіла перейменувати назви двох вулиць, названих на честь їхніх же мешканців, що пішли добровольцями на фронт і загинули за Україну. Однак я через суд примусив сільраду залишити ці назви! Що ж стосується Джона Леннона, то ми не тільки перейменували, але й відремонтували її. Відкриємо вулицю в урочистій обстановці цього року, як і площу Енді Воргола (колишню Жовтневу) в Минаї біля Ужгорода.

– Ви згадали місцеве самоврядування. Минулого року у вас із ним були, скажемо, непрості стосунки. Мітинги через створення нових об’єднаних територіальних громад (ОТГ), суди через фінансування мукачівських профтехучилищ…

– У мене нормальні, рівні стосунки з місцевим самоврядуванням, яке працює в правовому полі України. А гратися з політиканами, які вирішили компенсувати на ОТГ якісь свої нереалізовані проекти, не збираюся. Минулого року в області діяли дві об’єднані громади – Тячівська і Вільховецька. Тячівська може стати прикладом для інших по всій Україні, а от керівник Вільховецької вирішив, що потрапив у комунізм – усіма районними установами користується, а жодної копійки їм не платить. То я через суд примусив його віддати гроші, щоб не спровокувати в районі фінансовий колапс. Що ж до мукачівських профтехучилищ, то тут взагалі якась абсурдна ситуація – няньо-депутат у Верховній Раді голосував за Держбюджет-2016, яким фінансування ПТУ переклали на міста обласного значення, а син-мер відмовився виконувати закон. То коли в Мукачеві почалися голодні бунти вчителів і дітей, яким мерія через впертість і неуцтво відмовилася виділяти кошти, я мав стояти осторонь і робити вигляд, що все нормально? Звичайно, що ні. Я через суд примусив Мукачівську міськраду виконувати закон і попередив, що в іншому випадку там будуть нові вибори. І мерія тихенько, без шуму й крику виплатила трьом ПТУ все до копійки. Так в області буде й далі – закон один для всіх! А загалом з місцевим самоврядуванням ми нормально працюємо, якщо треба комусь допомогти на рівні центральних органів державної влади, я нікому не відмовляю.

«Я чітко називаю речі своїми іменами, подобається це комусь чи ні»

– Але ж у вас самого непрості стосунки з цими центральними органами!

– Чому це?

– Стільки критики Кабміну, як ви, не дозволяє собі жоден голова ОДА в Україні. Згадайте «наїзди» на міністра АПК Кутового, голову ДФС Насірова, різку оцінку можливого скасування мораторію на вивезення кругляка…

– Зачекайте, я завжди «наїжджаю» по ділу і у відповідь. Якщо Кутовий презентує намальовану «на коліні» інтерактивну карту й каже, що його вражають масові незаконні рубки лісу на Закарпатті, а насправді це не рубки, а полонини, виноградники й запущені сади, то я маю мовчати? Приїжджала ж спеціальна комісія і встановила, що жодна «незаконна рубка» з інтерактивної карти (на яку витратили купу бюджетних грошей) не підтвердилася! Щодо мораторію на вивезення кругляка – ну, вибачте, це що за ультиматуми Україні з боку Євросоюзу: віддайте кругляк, а ми вам 600 мільйонів євро допомоги? Ми що – якісь аборигени, що за брязкальця віддавали колоністам свою землю й національні багатства? Скажу, що після введення мораторію на вивезення кругляка рубка лісу на Закарпатті зменшилася на 10 відсотків, а кількість підприємств лісопереробки збільшилася майже на 40 відсотків! То які ще потрібні аргументи? Що ж до «наїздів» на Насірова, то я прямо кажу – Державна фіскальна служба взяла Закарпатську митницю під повний контроль тільки для того, щоб відновити системну контрабанду сигарет у країни Євросоюзу. І факти затримання фур та вагонів із сигаретами в Словаччині це підтверджують. Ви пам’ятаєте, чим закінчився конфлікт через контрабанду сигарет у липні 2015-го в Мукачеві? Стріляниною й людськими жертвами. Тому я, як голова ОДА, не буду мовчки спостерігати, як повертається усе «на круги своя», а чітко називаю речі своїми іменами, подобається це комусь чи ні.

– Судячи з ваших слів, 2017-й на Закарпатті з Москалем також нудним не буде…

– Точно! Але сподіваюся, що буде цікаво в хорошому смислі. Ми й на Різдво підготували кілька сюрпризів. Проведемо в Ужгороді як старі, так і нові фестивалі, у тому числі дегустацію закарпатських вин у «Совиному гнізді» та «Парад бетлегемів». Уже запросили на свято відомий гурт «афроукраїнців» у вишиванках «Блек старз». Анонс святкувань оприлюднимо в найближчі дні, але обіцяю – нудно не буде. 

– А як щодо серйозних проектів, які будете просувати на Закарпатті протягом року?

– Крім дальшої розбудови інфраструктури є кілька серйозних проектів, які вважаю для області пріоритетними. Це будівництво Берегівської окружної дороги і з’єднання угорського автобану «М-3» і траси «Чоп – Київ». Цей багаторічний проект, який включає відкриття нового контрольно-пропускного пункту, нарешті отримав урядову підтримку двох країн, і я сподіваюся, що цього року почнеться його реалізація. Друге – продовження гірськолижного курорту «Буковель» («Свидовець») на Закарпаття. Тут робота на рівні проектної документації вже йде повним ходом. Власники «Буковелю» були готові прийти на Закарпаття ще 10 років тому, але цьому завадила жадібність тодішніх «контролерів» області. Розбудова потужного гірськолижного курорту дасть тисячі робочих місць і бурхливий економічний розвиток нашим високогірним селам, які зараз вважаються депресивними. Третє – відновлення повноцінної роботи міжнародного аеропорту «Ужгород». Коли я прийшов на Закарпаття влітку 2015-го, цей стратегічний для області об’єкт нагадував якийсь аеропорт Сомалі. По периметру – зарості, по злітній смузі бігали зайці й козулі, на території аеропорту сусіди з багатоповерхівок вирощували картоплю й помідори. За 2016-й рік тут багато чого зробили, тому продовжимо розпочате…

– Але для цього всього необхідна одна умова!

– І яка?

– Щоб ви залишилися на Закарпатті. Ви ж в курсі чуток, що вас ось-ось забирають із області?

– Та я вас прошу! Ці чутки з’являються по кілька разів на місяць, а розпускають їх ті, хто радий би бачити мене хоч послом, хоч міністром, хоч прем’єром, тільки подалі від Закарпаття. Мушу розчарувати цих людей – нікуди із Закарпаття не збираюся, тому мусите всі терпіти Москаля і в 2017-му. З чим вас і вітаю! (сміється)…

Запитував Володимир Мартин

"Новини Закарпаття"

http://novzak.uz.ua/news/gennadiy-moskal-ya-nayizhdzhayu-tilky-po-dilu-y-u-vidpovid

 

 повернутись 

 
ЗМІ
06.02.2017

Геннадій Москаль: «Або ми воюємо, або ми торгуємо. Одне з двох, мусимо вибрати!

Інтерв’ю голови Закарпатської ОДА виданню «Главком»

Геннадій Москаль керує Закарпаттям з липня 2015 року. До того він займав посаду голови обласної держадміністрації на охопленій війною Луганщині. Проте сказати, що зараз його робота протікає набагато спокійніше, не можна. Теми незаконної рубки лісу та контрабанди на митниці – ключові для Закарпаття. Та в останні дні і вони відійшли на другий план.    докладніше 


05.02.2017

Савченко в Росії вправили мізки, у нас буде ще пара таких, як вона - Геннадій Москаль

Про те, чи є на Закарпатті проблема незаконної вирубки лісу, чому в Україні провалено реформу поліції, "вінницьких", які активно приходять до влади, та росіянина, який міг обробити Надію Савченко під час її перебування в полоні, в другій частині інтерв’ю ONLINE.UA розповів голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.   докладніше 


31.01.2017

Геннадий Москаль: «Я с ужасом и в холодном поту жду 2019 год»

 

Губернатор Закарпатской области рассказал «Апострофу» о полиции, контрабанде и экспорте леса

 

Губернатор Закарпатской области ГЕННАДИЙ МОСКАЛЬ имеет за плечами карьеру МВД и опыт в политике. Как бывший нардеп он поделился мыслями о предстоящих выборах, как опытный работник органов внутренних дел – о конкурсе на главу Нацполиции и ситуации в Княжичах, как бывший губернатор Луганской области – об экономической блокаде оккупированных территорий, а в качестве главы Закарпатской ОГА рассказал, что происходит с экспортом леса-кругляка.   докладніше 


26.01.2017

Геннадій Москаль: сепаратизму на Закарпатті немає, була пара ідіотів, але вже притихли

 

Народна мудрість твердить: коли обпечешся на гарячому молоці — почнеш і на холодну воду дмухати. Можливо, тому після анексії Криму і початку бойових дій на сході України, яким передували сепаратистські заворушення на Донбасі, українці дуже болісно сприймають будь-які натяки на можливі сепаратистські настрої в інших регіонах нашої держави. Як не дивно, найбільше занепокоєння у цьому відношенні викликає Закарпаття.    докладніше 


10.01.2017

Геннадій Москаль: «Я «наїжджаю» тільки по ділу і у відповідь!»

Геннадія Москаля призначили на Закарпаття в липні 2015-го, однак, якщо врахувати, що через кілька місяців почалися місцеві вибори, а потім тривала «коаліціада» в обласній раді, повноцінно йому вдалося попрацювати тільки минулий 2016-й рік. Його закінчення – хороша нагода поговорити про те, що вдалося зробити, і що заплановано на 2017-й.   докладніше 




(C) Геннадій МОСКАЛЬ. Розробка сайту: Unique Directions