підписатись на розсилку
 
Новини
Фото
Біографія
Документи
Законодавчі ініціативи
Контакти
   
 

ЗМІ
31.12.2015

Москаль: “Мені до лампочки, що хтось не вважає мене інтелігентом! Де були наші, вибачте, “вошиві інтелігенти”, коли найняті Росією молодчики штурмом брали адмінбудівлі в Криму, Луганську й Донецьку? Тихенько сиділи собі збоку…”

 

Геннадій Москаль практично не дає розгорнутих інтерв’ю місцевим ЗМІ, посилаючись на напружений графік роботи. Тому думку керівника області щодо поточних справчастіше можна дізнатися з центральних телеканалів, газет чи сайтів, які примудряються зв’язатися з головою Закарпатської ОДА в період його відряджень до Києва.

Сьогоднішній виняток для «РІО» пов'язаний із закінченням року. Це хороший привід, щоб у формі питань та відповідей озирнутися назад, оцінити актуальний стан справ і намітити плани на майбутнє.

«Я давно перейшов Рубікон страху»

 

— Геннадію Геннадійовичу, як почуваєтеся на Закарпатті — комфортно?

 — Цілком.

 — А ви знаєте, що в декого ваше призначення викликало величезний дискомфорт?

 — Знаю. Але це не мої проблеми, а тих, у кого я викликаю алергію.

— Ви в курсі, що ще задовго до вашого переведення з Луганщини, коли про це взагалі питання не стояло, “Єдиний центр” лякали можливим призначенням Москаля?.. Як вам у ролі «страшилки» для “ЄЦ”?

— Коли Президент призначав мене на Закарпаття, про “Єдиний центр” мова взагалі не йшла. Головне завдання було — заспокоїти суспільство. Те, що сталося 11 липня в Мукачеві, викликало резонанс не так в Україні, як у Євросоюзі. Представники ЄС заявили вищому керівництву України: “Шановні! Ми допомагаємо вам, підтримуємо в боротьбі з агресором на сході країни. То що ви коїте тут, перед нашими кордонами?” Навіть тепер, коли минуло майже півроку, румунські, словацькі, угорські посадовці, з якими я зустрічаюся, питають — яка ситуація на Закарпатті? Чи не можуть повторитися події 11 липня? Там це викликало величезний резонанс! Тому такою була реакція Президента — звільнили всіх, хто допустив Мукачівські події: голову обласної адміністрації, керівників митниці, прикордонників, УМВС, УСБУ…

 — На Донбасі у вас періодично виникали сутички з добровольчими підрозділами, в яких на озброєнні була й важка техніка. Через цей досвід вас призначили на Закарпаття?

 — Можливо. На сході були різні підрозділи. Більшість бійців воювали й захищали суверенітет України, віддаючи за неї свої життя. Але, на жаль, були й такі, що прийшли наживатися на війні, грабувати місцеве населення, яке й так постраждало від військових дій. Із такими в нас була дуже жорстка розмова. Треба було — сам ішов до них без будь-якої охорони й проводив виховні бесіди.

— І що — зовсім не було страшно?

 — Я давно перейшов Рубікон страху. Ходив пішки й без охорони на роботу в Сєвєродонецьку, і так само ходжу тут. Знаєте, яка за статистикою середня тривалість життя чоловіків в Україні? 62 роки. А мені вже 65, так що я вже й так прожив більше за середнього українця на три роки.

 — Дійсно, цього місяця вам виповнилося 65. І деякі ЗМІ черговий раз відправляють вас на пенсію. Ходять чутки, що хтось планує навіть пікетувати Адміністрацію Президента з цією вимогою.

 — (Сміється — авт.). Ну, що з цим зробиш? Для деяких кіл моя присутність на Закарпатті є, м’яко кажучи, небажаною. Тому що я на біле кажу біле, а на чорне — чорне. Не всім це подобається, але з простими людьми в мене проблем не було й немає. Мене сюди не на парашуті закинули, як каже Балога. Я вперше на Закарпатті був у 1995-му, коли тут стріляли, підривали, вбивали. І з цим дуже швидко було наведено порядок.

 

«Я був ошелешений після повернення на Закарпаття, просто не впізнав область…»

 

— З часу вашого переведення на Закарпаття пройшло вже більше п’яти місяців. Можете зараз розказати, як це відбулося, — вас поставили перед фактом, пропонували, просили?..

 — Поставили перед фактом. На той час область фактично не керувалася Києвом, усе вирішували в Мукачеві, вірніше, Синяку. Після липневих подій постало завдання терміново відновити державне управління на Закарпатті, а оскільки тут ніхто не наважувався протистояти клану Балог, Президент зупинився на моїй кандидатурі. Мені подзвонили в Сєвєродонецьк і повідомили: “Завтра представлення в Ужгороді”. Оскільки я очолював військово-цивільну адміністрацію, то особливого вибору не мав, а мусів підкорятися верховному головнокомандуючому. Тому терміново прибув сюди, навіть не встиг забрати особисті речі з квартири, яку винаймав у Сєвєродонецьку. До слова, це мій 15-й переїзд на керівних посадах.

 — І як вам Закарпаття після 13 років, які минули з часу першої каденції “губернаторства”?

 — Я був ошелешений! Замість того, щоб піднятися на 13 сходинок вгору, Закарпаття чомусь на стільки ж опустилося вниз. По економічних, фінансових, політичних показниках, по всіх головних параметрах. Я просто не впізнав область!

— Не сумуєте за Луганщиною? Адже там була справжня робота…

 — Так, на Луганщині все ясно як Божий день. Там частина населення проукраїнська (і її ніхто з цього шляху не зверне), частина сепаратистськи налаштована (цих людей теж переконати дуже важко), а частина проросійська, яка тягнеться до Росії. По один бік барикад псевдореспубліка “лнр” разом із російським агресором, по інший — наші силовики. Усе чітко й зрозуміло. Я б навіть сказав — усе по-чесному. А тут усе переплуталося. Пам’ятаєте відому фразу з фільму “Белоесолнцепустыни” — “восток — делотонкое”? То в Україні схід набагато зрозуміліший, ніж політична ситуація на Закарпатті.

 — Ви працюєте тут п’ять місяців. Як оцінюєте свою діяльність за десятибальною шкалою?

 — Як я можу сам себе оцінювати? Нехай оцінюють мешканці Закарпаття. Комусь подобається, комусь ні. На сесії облради “Єдиний центр” заявив, що йде в опозицію до влади, то для мене більшої похвали й не треба (сміється — авт.).

 — До речі, про сесію облради. Ваша емоційна поведінка на першому пленарному засіданні викликала бурхливе обговорення. Як ви її зараз оцінюєте?

 — Знаєте, свою “інтелігентність” показали представники української влади в Криму, які палець об палець не вдарили, щоб зупинити окупацію півострова. У 2009 році, коли я був народним депутатом, першим заступником голови комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю, мене в терміновому порядку запросили в Уряд і призначили заступником міністра МВС — начальником ГУ МВС у Криму. Тому що вже тоді була загроза російського вторгнення на півострів. І ми розробили чіткий план на випадок агресії з боку Росії: повністю блокувати російські аеродроми, закрити міжнародний аеропорт у Сімферополі, а на решту висадити курсантів і військових, тобто зробити все, щоб не допустити посадки російських літаків. А ще підірвати лінії електропередач, газопровід, перекрити водопостачання, підірвати Керченську переправу, виставити пости на Чонгарі й Армянску. Те, що зараз частково роблять добровольчі батальйони й татари. Цей план був розроблений ще в 2009-му, то чому його ніхто не застосував у 2014-му? Тому що всі хотіли зберегти обличчя й залишитися інтелігентами! А де були наші, вибачте, “вошиві інтелігенти”, коли найняті Росією молодчики штурмом брали обласні адміністрації в Луганську й Донецьку? Тихенько сиділи собі збоку. Вони зберегли обличчя, зате здали частину Донбасу! Мені до лампочки, хто про мене що говорить. Я поставив перед собою завдання — не здати обласну раду “Єдиному Центру”. І виконав його, хай і з не інтелігентним виразом обличчя! Тому що в іншому разі облрада використовувалася б для сепаратистських закликів і політичних прокламацій «ЄЦ». Витягли б із шафи притрушених нафталіном політичних “русинов” і тому подібне. Подивіться, які заяви готує Балога для своїх кишенькових ЗМІ — про колючий дріт, “коктейлі Молотова”, нову революцію і т.д. і т.п. Це той, що особисто агітував за Януковича в 2010-му, а далі вірно служив йому в уряді Азарова… То після таких заяв в область хтось захоче вкласти серйозні гроші? На інвестиційній привабливості ставиться жирний хрест!

 — Ви виконали завдання — усунули клани від влади. Не хочете зараз в іншу гарячу точку? Не нудно вам тут?

— Я комфортніше почувався на сході, хоча й потрапив туди в період, коли велися найбільш жорстокі бойові дії — щоденні обстріли з артилерії й “Градів” Попасної, Золотого, Чорнухиного, Станиці Луганської, бої за 32 і 31-й блокпости на Бахмутці… Але вже казав — нормально почуваюся й на Закарпатті, тому нікуди звідси не збираюся, як би цього хтось не хотів.

 

«Вперше шоколадні цукерки я побачив у четвертому класі»

 

— Скажіть, чим будете займатися після Нового року.

 — Є кілька ключових напрямів, які я визначив для себе. І перший із них — це ремонт доріг. Зроблю все, щоб 2016-й став на Закарпатті “Роком доріг”. Добиватимуся збільшення фінансування з “Укравтодору” та Фонду регіонального розвитку, виділимо гроші з місцевих бюджетів. Після втрати Криму будемо переносити міжнародні і всеукраїнські фестивалі, спартакіади та інші заходи на Закарпаття. Усі природні дані для цього в нас є, але треба зробити нормальні дороги. А вони дадуть поштовх для бурхливого розвитку туризму, промисловості, інвестиційної діяльності. Вибори, слава Богу, закінчилися, тепер нарешті можна спокійно працювати на економіку. Сьогодні для Закарпаття головний ворог — не політичні потрясіння, а фінансове та економічне положення в Україні.  

 — Ви щодня ходите по Ужгороду пішки, люди вас давно знають. Із чим найчастіше звертаються, коли зустрічають на вулиці?

 — З проблемами. Здебільшого тими, які мають вирішуватися на місцевому рівні. В одного води немає, в іншого світло вибило, десь двір біля багатоповерхівки не заасфальтований чи сміття вивозять нерегулярно. Ще люди скаржаться на високі ціни й низькі пенсії. З радісними новинами ніхто не звертається — таке зараз життя…

 — І все-таки трішки про приємне, адже скоро Новий рік. Як ви відзначали це свято в дитинстві? Чи мали якісь пам’ятні подарунки?

 — Я народився на Буковині, яка стала частиною Радянського Союзу тільки в 40-х роках минулого століття. У нас не було традиції святкувати Новий рік, ялинку прикрашали тільки на Різдво. Причому не новорічними іграшками, а горіхами, яблуками, домашнім печивом, яке проколювали голкою з ниткою. Тоді була біднота… Шоколадні цукерки я вперше побачив у четвертому класі, коли нас, групу дітей, які добре вчилися в школі, повезли в Чернівці на обласну ялинку з Дідом Морозом і Снігуронькою. Тоді кожна дитина мала талончик, за який Дід Мороз давав подарунок — коробку з солодощами. У цій коробці були не тільки карамельки, а й шоколадні цукерки. Ось такий пам’ятний подарунок із дитинства.

 — Що побажаєте закарпатцям у Новому році?

 — У першу чергу я побажав би оптимізму і впевненості, що всі труднощі можна подолати. Так, наступний рік буде тяжкий. Але з оптимізмом і впевненістю ми його спільними зусиллями проживемо в мирі, злагоді й добробуті. Бажаю, щоб кожен закарпатець зустрів Новий рік у доброму здоров’ї, гарному настрої і з купою подарунків від близьких і друзів!

Запитував Ярослав Галас

 повернутись 

 
ЗМІ
15.11.2017

Геннадій Москаль: Замок «Паланок» – це національне надбання, а не родинний маєток клану Балог

 

Інтерв’ю голови Закарпатської облдержадміністрації виданню «Главком»

 

«Ми запитуємо у Фонду держмайна, і дізнаємося, що це все – державна власність»

8 листопада голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль своїм рішенням вилучив з комунальної власності міста Мукачево відомий на всю країну замок «Паланок». Керівник області свої дії пояснює виконанням постанови Верховної Ради від 15 квітня 2009 року «Про заходи щодо збереження пам'ятки культурної спадщини – замку «Паланок». Паралельно Москаль листом звернувся до міністра культури Євгена Нищука з проханням виконати постанову парламенту восьмирічної давнини і взяти замок у підпорядкування Мінкульту.   докладніше 


05.04.2017

Якщо б реформа поліції відбулася, ми б не бачили у різних ЗМІ, як щодня ловлять поліцейських

 

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» розповів про ситуацію на Закарпатті, про декомунізацію і про те, чи відбулася в Україні реформа поліції   докладніше 


06.02.2017

Геннадій Москаль: «Або ми воюємо, або ми торгуємо. Одне з двох, мусимо вибрати!

Інтерв’ю голови Закарпатської ОДА виданню «Главком»

Геннадій Москаль керує Закарпаттям з липня 2015 року. До того він займав посаду голови обласної держадміністрації на охопленій війною Луганщині. Проте сказати, що зараз його робота протікає набагато спокійніше, не можна. Теми незаконної рубки лісу та контрабанди на митниці – ключові для Закарпаття. Та в останні дні і вони відійшли на другий план.    докладніше 


05.02.2017

Савченко в Росії вправили мізки, у нас буде ще пара таких, як вона - Геннадій Москаль

Про те, чи є на Закарпатті проблема незаконної вирубки лісу, чому в Україні провалено реформу поліції, "вінницьких", які активно приходять до влади, та росіянина, який міг обробити Надію Савченко під час її перебування в полоні, в другій частині інтерв’ю ONLINE.UA розповів голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.   докладніше 


31.01.2017

Геннадий Москаль: «Я с ужасом и в холодном поту жду 2019 год»

 

Губернатор Закарпатской области рассказал «Апострофу» о полиции, контрабанде и экспорте леса

 

Губернатор Закарпатской области ГЕННАДИЙ МОСКАЛЬ имеет за плечами карьеру МВД и опыт в политике. Как бывший нардеп он поделился мыслями о предстоящих выборах, как опытный работник органов внутренних дел – о конкурсе на главу Нацполиции и ситуации в Княжичах, как бывший губернатор Луганской области – об экономической блокаде оккупированных территорий, а в качестве главы Закарпатской ОГА рассказал, что происходит с экспортом леса-кругляка.   докладніше 




(C) Геннадій МОСКАЛЬ. Розробка сайту: Unique Directions