Архіви авторів: Галас Ярослав

Нові амбулаторії, перинатальний центр, туберкульозна лікарня – стратегічні проекти медичної галузі Закарпаття на наступні три роки Читати запис >

Про перспективи розвитку медичної галузі Закарпаття під час засідання Ради регіонального розвитку Закарпатської області розповів керівник краю Геннадій Москаль. У першу чергу, він наголосив, що в області за останні три роки не закрито жодного медичного закладу, навпаки – за цей період відкрито вісім пунктів базування екстреної медичної допомоги.

– Це нові робочі місця і можливість оперативного надання людині лікарської допомоги, – зазначив Геннадій Москаль. – Крім того, додатково відкриті три сателітні відділення програмного гемодіалізу, що значно покращує якість медичної допомоги людям із нирковою недостатністю.

З наступного року на Закарпатті почнеться будівництво 21-ї сучасної амбулаторії в сільській місцевості, які значно покращать якість надання первинної медичної допомоги. Кошти на будівництво амбулаторій виділені з Державного бюджету і вже знаходяться в області. Наразі розробляється проектно-кошторисна документація, окремі проекти вже проходять експертизу. Будівництво деяких амбулаторій почнеться ще до кінця поточного року.

Крім того, заплановано спорудження перинатального центру в обласній клінічній лікарні імені А. Новака. Наступного року буде виготовлено проектно-кошторисну документацію, а саме будівництво здійснюватиметься за рахунок Державного фонду регіонального розвитку у 2019-2020 рр.

– Важливою є реалізація міжнародного проекту в галузі. У вересні цього року в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» ми підписали грантовий договір на будівництво туберкульозної лікарні на 100 ліжок у Закарпатській області, який передбачає виділення 5 мільйонів 400 тисяч євро, – повідомив голова облдержадміністрації.

Нагадаємо, що під час засідання Ради регіонального розвитку було озвучено ключові напрямки розвитку галузей інфраструктури, транскордонного співробітництва, екології, освіти, спорту, медицини, культури, туризму в області на 2019-2021 рр.

 

Поширити

Протипаводкові заходи у наступні три роки захистять від природних катаклізмів понад 40 населених пунктів Закарпаття Читати запис >

Заходи із захисту населення області від природних катаклізмів лягли в основу проектів, які планується реалізувати на Закарпатті протягом 2019-2021 років.

– У нас щороку бувають паводки, буревії, градобої та інші стихійні лиха. Найбільш руйнівні з них – це осінні та весняні паводки, на ліквідацію наслідків яких доводиться витрачати величезні бюджетні кошти. У наступні три роки роботи з побудови берегоукріплень в області продовжаться й значно активізуються, – наголосив під час засідання Ради регіонального розвитку області керівник краю Геннадій Москаль.

Пріоритетом для обласної влади залишаються роботи з реконструкції дамб та побудови протиповеневих споруд.

– Заплановано здійснити реконструкцію дамб річок Тиса і Боржава на ділянці між селами Вари та Бадалово Берегівського району. Нова дамба захистить від підтоплень 22 населені пункти Берегівщини, – розповів Геннадій Москаль. – Наступний проект – реконструкція лівобережної захисної дамби річки Тиса між селами Гетеня й Чорнотисово Виноградівського району. Дамба захистить від підтоплення 12 сіл Затисянщини. Беремося за відновлення та будівництво протиповеневих споруд на річці Теребля в селах Колочава, Негровець, Синевир Міжгірського району, які захистять від паводкових вод село Негровець, школу зі спортивним майданчиком і нижню частину села Синевир.

Голова облдержадміністрації повідомив про заплановані заходи із захисту від затоплення водами річок Тиса і Тересва нижньої частини селища Тересва Тячівського району. Це село постраждало від паводка ще в 2008 році, а нові берегоукріплення захистять нижню частину Тересви, залізничну колію і виробничі потужності.

– Ми знаємо з гіркого досвіду, що заходи для запобігання стихійного лиха коштують набагато дешевше, ніж заходи на ліквідацію наслідків стихії, – підкреслив Геннадій Москаль.

Нагадаємо, що за дорученням Президента Петра Порошенка в області розроблено перспективний план розвитку Закарпаття на 2019-2021 роки. Його під час засідання обласної Ради регіонального розвитку озвучив очільник облдержадміністрації Геннадій Москаль.

 

Поширити

На Міжгірщині капітально відремонтували дорогу до високогірного села Свобода (+ ФОТО) Читати запис >

У Міжгірському районі зроблено капітальний ремонт дороги районного значення «Синевирська Поляна – Свобода». Одна з найвіддаленіших автодоріг району, що веде до високогірного села, отримала фінансування з Дорожнього фонду та обласного бюджету. Ініціював ремонт Геннадій Москаль, котрий навесні цього року в ході робочої поїздки на Міжгірщину відвідав Свободу, доручив розробити проектну документацію й почати роботи ще цього року.

Асфальтного покриття в напрямку Свободи не було ніколи, при тому, що село, яке розташоване біля Синевирського озера, має величезний туристичний потенціал.

Фото зроблені минулого тижня, коли погодні умови дозволяли проведення капремонту

Поширити

До міжнародного дня людей з інвалідністю Президент нагородив мешканку Закарпаття орденом «За заслуги» Читати запис >

За вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм Президент України нагородив орденом «За заслуги» III ступеня голову правління Хустської територіальної організації глухих Закарпатської обласної організації Українського товариства глухих Ірину Везер.

Про це йдеться в Указі Президента «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю».

 

Поширити

На Раді регіонального розвитку області обговорили проекти в галузі транскордонного співробітництва на 2019-2021 рр. Читати запис >

Реалізація проектів транскордонного співробітництва, які обговорили під час засідання Ради регіонального розвитку області, тісно пов’язані із галуззю інфраструктури. Перелік основних напрямків міжнародної співпраці з країнами-сусідами на найближчі три роки озвучив керівник краю Геннадій Москаль.

– Це реалізація проекту з будівництва Берегівської об’їзної дороги, яка з’єднає угорський автобан М3 з нашою трасою міжнародного значення «Чоп – Київ». Нова дорога з одночасним відкриттям пункту пропуску біля с. Дийда Берегівського району значно оптимізує автотранспортні потоки між Україною й країнами Євросоюзу, – наголосив Геннадій Москаль. – Це проект не тільки закарпатського чи навіть загальноукраїнського, а європейського масштабу!

Крім того, наступного року очікується відкриття ще одного міжнародного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні.

– Як угорці, так і ми вже побудували сучасні під’їзні дороги до майбутнього пункту пропуску, залишилося встановити модульні павільйони для прикордонників та митників і підписати міжурядову угоду, – розповів голова облдержадміністрації.

Разом з уже розпочатими транскордонними проектами триває робота по відкриттю нових пунктів пропуску і з іншими сусідніми країнами – Словаччиною, Румунією та Польщею.

Нагадаємо, що 29 листопада Рада регіонального розвитку Закарпатської області під головуванням Геннадія Москаля обговорила перспективний план розвитку краю на 2019-2021 роки.

 

Поширити

Президент присвоїв трьом закарпатцям почесні звання Читати запис >

Почесні звання з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України присвоїв своїм Указом Президент Петро Порошенко трьом мешканцям Закарпаття.

Так, за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю присвоєно звання:

«Заслужений вчитель України» Сабадош Ользі Олексіївні – учительці Сокирницької загальноосвітньої школи I–III ступенів з поглибленим вивченням французької мови Хустської районної державної адміністрації;

«Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» Халілову Насруллі Рамазану Огли – керівникові фізичного виховання державного професійно-технічного навчального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені М. Данканича»;

«Заслужений природоохоронець України» Сухарюку Дмитру Дмитровичу – старшому науковому співробітникові лабораторії Карпатського біосферного заповідника.

 

Поширити

Чутки, що з’являються на Закарпатті у зв’язку із запровадженням воєнного стану в окремих областях, не відповідають дійсності Читати запис >

Інформація про нібито смс- та телефонне сповіщення про призов на військові збори чоловічого населення області віком 18-60 років не відповідає дійсності і носить провокативний характер. На цьому під час брифінгу у Закарпатській ОДА наголосили виконуючий обов’язки голови облдержадміністрації Ярослав Галас та військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату полковник Богдан Череміський.

– Закарпаття не потрапило у перелік областей, де введено правовий режим воєнного стану, але й тут військові комісаріати перейшли на особливий режим роботи, – зазначив Ярослав Галас. – Загалом ситуація в країні спровокувала появу низки чуток, зокрема, й у нас в області. Так, мали місце дзвінки з невідомих номерів до органів місцевого самоврядування від імені військкоматів з вказівкою зібрати на військові навчання чоловіків віком 18-60 років. Вже неодноразово ці чутки, які, у тому числі, можуть розповсюджувати ворожі нам спецслужби, спростовували відповідні органи. І ми ще раз звертаємося до населення і до представників ЗМІ з проханням перевіряти інформацію і не сіяти паніку.

Ярослав Галас також наголосив, що закарпатці після оголошення воєнного стану, як і у 2014 році після анексії Росією Криму, не чекаючи викликів і повісток, приходять до військових комісаріатів, аби повідомити про свою готовність захищати Батьківщину.

У свою чергу, обласний військовий комісар повідомив, що наразі йдеться про проведення навчальних зборів резервістів оперативного резерву першої черги, а не про повну мобілізацію.

– Обласним, районними та міськими військовими комісаріатами виконано попереднє планове завдання щодо направлення на додаткові навчальні збори резервістів оперативного резерву першої черги, – розповів Богдан Череміський. – Так, поставка резервістів спланована в період з 3 по 5 грудня поточного року терміном від 15 до 20 діб до визначених навчальних центрів. Йдеться про резервістів та військовозобов’язаних з досвідом участі в АТО та ООС, призначених для доукомлектування військових частин бойового складу Збройних сил України.

Богдан Череміський закликав резервістів уважно слідкувати за перебігом ситуації і при отриманні виклику негайно прибувати до військкомату для участі у навчанні.

– Тим самим ми продемонструємо готовність військовозобов’язаних Закарпаття до виконання конституційного обов’язку по захисту нашої Батьківщини, – додав обласний військовий комісар.

Заступник військового комісара полковник Петро Марко зауважив, що проходження навчальних зборів не є добровільною дією, це конституційний обов’язок. Планове завдання для області наразі становить 200 осіб.

– За невиконання свого військового обов’язку резервісти несуть відповідальність, у тому числі, й кримінальну, – підкреслив Петро Марко. – Так, за ч. ІІ ст. 337 ККУ ухилення військовозобов’язаного від навчальних або спеціальних зборів карається штрафом до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Про соціальні та фінансові гарантії для резервістів розповів начальник відділу фінансового забезпечення Закарпатського ОВК Юрій Костюк. Так, за військовим зберігається місце роботи й середня заробітна плата на період навчання, гарантується державне страхування, відшкодування витрат за наданими підтверджуючими документами, виплата добових, продовольче і речове забезпечення тощо.

Перевірити й уточнити актуальну інформацію як військовозобов’язані громадяни, так і представники ЗМІ можуть за телефоном Обласного військового комісаріату 066-902-40-64.

 

Поширити

Москаль: «Балога, маючи на Закарпатті десятиліття необмеженої влади, не зробив і п’ять відсотків від того, що робиться для ремонту доріг зараз» Читати запис >

Поширена одним із обласних інтернет-ресурсів інформація про слабке освоєння коштів на ремонт місцевих доріг на Закарпатті абсолютно не відповідає дійсності.

– По-перше, оприлюднена карта із 42,5 відсотками освоєння коштів відображає інформацію станом на 1 листопада, тобто вона місячної давнини, – заявляє Геннадій Москаль. – Станом на 29 листопада відсоток освоєння коштів на Закарпатті становить 78,7 відсотків. Але головне те, що не всі закладені для Закарпаття на 2018 рік кошти Дорожнього фонду надійшли. 19,8 мільйонів гривень надійдуть у грудні й одразу будуть направлені підрядникам за вже виконані роботи. Навіть попри те, що деякі підрядники виграли тендери на багатьох об’єктах і фізично не можуть виконати величезний обсяг робіт (це причини, на які ОДА не може впливати, оскільки не має повноважень втручатися в тендерні процедури), до кінця року освоєння коштів Дорожнього фонду на Закарпатті буде близько 100 відсотків.

По-друге, на Закарпатті підрядники виконали величезний обсяг робіт із ремонту доріг, які не передбачені мізерною сумою у 218 мільйонів гривень із Дорожнього фонду. На сьогодні борг за вже виконані капітальні та середні поточні ремонти обласних і районних доріг становить 64 мільйони гривень. А борг за ремонт траси національного значення «Нижні Ворота – Воловець – Міжгір’я» перевищив 112 мільйонів гривень. Обласна державна адміністрація буде погашати ці борги з різних джерел, у тому числі за рахунок місцевих бюджетів. Минулого тижня в області перебував керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак, котрий похвалив нашу область за величезну роботу, пророблену цього року. Тому недостовірна інформація про слабке освоєння коштів на ремонт доріг, оприлюднена пробалогівським сайтом, викликана лише однією причиною – тим, що сам Балога, маючи на Закарпатті десятиліття необмеженої влади, не зробив і п’ять відсотків від того, що робиться для ремонту доріг зараз.

 

Поширити

Угорці передали Закарпаттю як гуманітарну допомогу партію інсуліну (+ ФОТО) Читати запис >

Медичний препарат французького виробництва вартістю близько 4-х мільйонів гривень буде розподілений рівномірно по всій області

Уряд Угорщини спільно із Фондом Угорської екуменічної служби допомоги передали для Закарпатської області партію інсуліну. Гуманітарна акція, яка відбулася в присутності засобів масової інформації на Міжнародному пункті пропуску «Тиса», стала відповіддю на прохання голови облдержадміністрації Геннадія Москаля допомогти вирішити питання з нестачею цього препарату для хворих на діабет мешканців області.

– За рік Закарпаттю потрібно 32 мільйони гривень для закупівлі інсуліну, тоді як із держбюджету ми отримуємо всього близько 22 мільйони, – наголосив Геннадій Москаль. – На листи в Мінздоров’я щодо критичної нестачі інсуліну отримуємо відповідь, що препарат слід закуповувати за кошти місцевих бюджетів. І це при тому, що власних коштів нам не вистачає навіть на заробітну плату. Тому в нас не було іншого виходу, ніж просити допомоги в Угорщини, яка завжди приходить на виручку. Хочу нагадати, що це далеко не перша подібна гуманітарна акція, раніше область неодноразово отримувала з Угорщини вакцини різного виду, ліки для хворих із нирковою недостатністю тощо. Отриманий сьогодні інсулін рівномірно розподілять по всій області, він призначений для всіх закарпатців, а не тільки для угорської громади.

На церемонії передачі медпрепарату були присутні також генеральний консул Генконсульства Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, Уповноважений міністра, відповідальний за розвиток співпраці Саболч-Сатмар-Березької області та Закарпатської області, а також за координацію програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського регіону, Іштван Грежа, народний депутат України Василь Брензович, представники Фонду Угорської екуменічної служби допомоги.

– Вперше Угорщина надає Закарпаттю допомогу медичними препаратами не тільки від уряду, але й від Екуменічної служби допомоги, – зазначив Іштван Грежа. – Ми обіцяли привезти інсулін до кінця листопада і, як бачите, дотримали слова. Запевняю, що наша країна й надалі залишатиметься добрим другом для України та Закарпаття зокрема.

Доставлений на Закарпаття інсулін виготовлений у Франції, його загальна вартість – близько чотирьох мільйонів гривень. Отримувачем препарату стало обласне товариство «Червоного хреста». На відміну від закупленого за кошти держбюджету імпортного інсуліну, за який хворі мають частково сплачувати власні кошти (за винятком дітей та вагітних жінок), переданий Угорщиною інсулін буде розподілятися безкоштовно.

Поширити

Дороги, пункти пропуску, аеропорт – на Раді регіонального розвитку назвали ключові інфраструктурні проекти області на 2019-2021 рр. Читати запис >

Головними пріоритетами у розбудові інфраструктури Закарпаття є ремонт і відновлення автошляхів, відкриття нових пунктів пропуску з країнами ЄС та відновлення роботи Міжнародного аеропорту «Ужгород». Про це під розширеного засідання Ради регіонального розвитку області розповів керівник краю Геннадій Москаль.

– Головними проектами у галузі інфраструктури беззаперечно є дороги, яких за останні три роки в області зроблено стільки, скільки не робилося з моменту здобуття Україною незалежності, – наголосив Геннадій Москаль. – Побудовані нові сучасні асфальтні заводи, в область прийшли іноземні автодорожні компанії з потужною технікою. Починаючи з минулого року, асфальт прокладають навіть у тих високогірних селах, де його ніколи не було. Прикладом може бути Усть-Чорнянський кущ на Тячівщині, а також Міжгірщина, Воловеччина, інші райони. У 2016-му ми вперше з’єднали автомобільним сполученням Тячівський і Міжгірський райони лісовою дорогою між Німецькою Мокрою та Колочавою. Це значно пожвавило економічне, соціальне і навіть культурне життя в цих двох раніше тупикових селах.

Голова облдержадміністрації навів промовистий факт, коли після ремонту доріг на головних туристичних напрямках потік туристів збільшився в кілька разів. Приклад – ремонт дороги до Синевирського озера, до бункера Лінії Арпада, до Долини нарцисів тощо.

На початку цього року Закарпатській облдержадміністрації були передані 351 дорога місцевого значення, у тому числі 55 обласних і 296 районних.

– За цей час зроблена титанічна робота – виготовлена проектно-кошторисна документація й проведені експертизи на ремонт 41-ї обласної дороги та 123-х районних, – зазначив Геннадій Москаль. – Ще з 2016 року почався капітальний і середній поточний ремонти на головних транспортних артеріях області: «Київ – Чоп», «Мукачево – Рогатин», «Нижні Ворота – Воловець – Міжгір’я», «Іршава – Виноградів», під’їзні шляхи до контрольно-пропускних пунктів на міжнародних трасах. Можливо, ремонт іде не такими темпами, як хотілося б, але відновити за один-два роки дорожнє покриття, яке не ремонтували по 20, 30, а іноді й більше років, неможливо.

Наступні три роки робота з поліпшення дорожньої інфраструктури буде продовжена, відбудеться капітальний і середній поточний ремонт як на головних транспортних артеріях, так і на районних дорогах.

Крім доріг, в області заплановано реалізувати ще кілька інфраструктурних проектів. Один із них – завершення будівництва першого на Закарпатті сміттєпереробного заводу в с. Яноші на Берегівщині.

– Із введенням заводу в експлуатацію почнеться довгоочікуване очищення від сміття, яке з кожним паводком ми, так би мовити, експортуємо водним шляхом в Угорщину та Словаччину. Перша черга сміттєпереробного заводу вже зроблена, – повідомив очільник ОДА.

Другий надважливий проект у галузі інфраструктури – це відновлення повноцінної роботи Міжнародного аеропорту «Ужгород». За останні три роки у цьому напрямку зроблена титанічна робота за фінансування переважно обласного бюджету. Аеропорт вперше як слід вичищений від заростів, по периметру встановили сертифіковану огорожу. Крім того, було відновлено злітно-посадкову смугу, відремонтовано службові споруди й оновлено обладнання в них.

Кілька тижнів тому Украерорух встановив на аеродромі сучасне навігаційне обладнання. На сьогодні виконано понад 80% необхідних робіт, і вже наступного року Ужгород та Закарпаття нарешті отримає регулярне повітряне сполучення з Києвом. Після цього аеропорт зможе приймати повітряні судна зі столиць сусідніх країн Євросоюзу, а в літній період відправляти рейси на популярні туристичні напрямки, зокрема, в Туреччину та Єгипет.

Нагадаємо, що 29 листопада під час свого засідання Рада регіонального розвитку Закарпатської області обговорила ключові позиції перспективного плану розвитку краю на 2019-2021 роки. Розробити дорожню карту територій дав доручення Президент Петро Порошенко.

 

Поширити