Архіви авторів: editor

Москаль: “Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк їздив до Москви подивитися на Леніна?” Читати запис >

Голова громадської організації “Народ України проти корупції” Геннадій Москаль заявив, що очільник НКРЕКП Валерій Тарасюк таємно зустрічався в Росії з найближчим оточенням Путіна, з яким обговорював поставки дешевої електроенергії до України. Про це політик написав на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук.

“Щодо таємних візитів голови НКРЕКП Валерія Тарасюка до Москви.
Згідно української приказки, коли злодій тікає — він найголосніше кричить «тримайте злодія!». Так і голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, який підняв крик і зняв ціле кіно, про те, які вони (НКРЄКП) білі і пухнасті, і як на них тиснуть безсовісні нардепи.

Хай пан Тарасюк спочатку відповість: нащо він під час війни їздив до Росії? На Красну площу подивитись і на Леніна помолитись? Він державний службовець другого рангу, і є носієм державної таємниці, має найвищий рівень допуску. Зараз СБУ мало би лишити його допуску до державної таємниці за несанкціоновані відвідини країни-агресора.

За моєю інформацією, він там зустрічався з Ігорем Сєчіним (найближчим соратником Путіна), з яким лобіював поставки дешевої російської електроенергії до України. Також — із заступником міністра економічного розвитку РФ, який «курирує» ДНР, ЛНР, Крим і Україну. Ще — з акціонерами Білоруської атомної електростанції (побудованої за російські гроші), з якими також обговорював поставки електроенергії, коли та вийде на відповідні потужності.

Це, однозначно, державна зрада. Оскільки ми підписали угоду про асоціацію з Європейським союзом, згідно якої ми маємо від’єднатися від Єдиних енергетичних систем РФ і приєднатись до Енергетичного співтовариства ЄС. Росія цього категорично не хоче. Тому що рубильник на Білорусь, Україну, Молдову до сьогодні, дякуючи таким як пан Тарасюк і пан Герус (голова «енергетичного» комітету ВР) — знаходиться в Росії. Тобто Україна хоче йти в Євросоюз, а ті, що в першу чергу мали б думати про енергонезалежність, не бажають цього робити і саботують всі рішення. По Герусу генпрокурор нарешті відкрила кримінальне провадження за державну зраду — воно знаходиться на розслідуванні в ДБР. Я вже там допитувався як свідок і заявник. Герус працює у явній «зв’язці» з Тарасюком.

Друге. В пана Тарасюка є конфлікт інтересів — його брат має бізнес в сфері електроенергії. То або хай брат лишає цей бізнес, або він — посаду в НКРЄКП. Чому НАЗК на це не звертає уваги?

Третє. Все це — створення злочинної організації, щоби підірвати енергобезпеку України, не від’єднуватись від Єдиних енергетичних систем РФ і не дати можливості Україні приєднатись до Енергетичного співтовариства ЄС. Якщо буде відкрите кримінальне провадження — я готовий свідчити, з ким він говорив в Росії і про що. А кіно про те, які вони білі і пухнасті, хай показує майбутнім «корєшам» в тюрмі”.

Щодо таємних візитів голови НКРЕКП Валерія Тарасюка до Москви.Згідно української приказки, коли злодій тікає — він…

Опубліковано Hennadii Moskal Вівторок, 13 жовтня 2020 р.

Поширити

Геннадій Москаль оскаржив в Конституційному суді закон “Про повну загальну середню освіту” Читати запис >

Сьогодні (9.10.2020) голова громадської організації “Народ України проти корупції” Геннадій Москаль направив до Конституційного суду України конституційну скаргу щодо відповідності Основному закону закону України “Про повну загальну середню освіту” №463-IX від 16.01.2020.

З текстом конституційної скарги Геннадія Москаля пропонуємо ознайомитися нижче:

Поширити

Геннадій Москаль оскаржив положення закону «Про повну загальну середню освіту», що суперечать Європейській хартії регіональних мов, або мов нацменшин Читати запис >

Голова громадської організації «Народ України проти корупції» Геннадій Москаль звернувся до Верховного суду України з адміністративним позовом щодо невідповідності положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», що набув законної сили з 16 січня 2020 року, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», ратифікованого 15.05.2003 року, дата набуття чинності 01.01.2006.

Ратифікаційні грамоти англійською та французькою мовами зберігаються в архіві Ради Європи у Стразбурзі.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, підписана від імені Уряду Європи 2 травня 1996 року і ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року за №1802-IV. Положення Хартії  застосовуються до таких мов національних меншин: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька (урумська і румейська), єврейська (ідіш), кримськотатарська, молдавська, німецька, російська, польська, румунська, словацька, угорська.

Україна взяла на себе зобов’язання згідно ч. ІІІ ст. 8 «Освіта», що передбачає надання дошкільної, початкової, середньої, професійно-технічної, університетської та іншої вищої освіти регіональними мовами, або мовами національних меншин, якщо учні (студенти) та їх сім’ї цього бажають, і кількість бажаючих вважається достатньою.

Для цього закон передбачає створення незалежного органу, що контролюватиме відповідні державні інституції України для виконання взятих на себе зобов’язань перед Радою Європи. Даний орган складає доповіді і висновки, які мають оприлюднюватися.

На жаль, такий наглядовий орган в Україні відсутній.

Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання застосування Європейської Хартії  регіональних мов або мов нацменшин в судовій владі, адміністративних органах та публічних послугах, ЗМІ, культурі, економічному і суспільному житті, транскордонних обмінах.

На жаль, взяті на себе зобов’язання Україна також не виконує.

Що стосується ч. ІІІ ст. 8 «Освіта», то Закон України «Про повну загальну середню освіту» не відповідає взятим зобов’язанням щодо навчання дітей регіональними мовами, або мовами нацменшин.

Щодо пункту 4 статті 5 даного Закону, який дозволяє застосування в навчальному процесі мов корінних народів, то це положення закону є нікчемним, оскільки Верховною радою не прийнято закон «Про корінні народи» . Тому внесення даної норми в закон є щонайменше обманом Ради Європи.

Також Геннадій Москаль звернувся до Ради Європи з пропозицією приєднатися до позову. Це ж стосується і представників нацменшин, чиї права на навчання мовами національних меншин порушені.

Поширити